Українська література з 13.03.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА 5 клас

17.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Тарас Шевченко.  Картини довколишнього світу, природи в поезії «За сонцем хмаронька пливе…»

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 191 – 193.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Колективне: опрацювати матеріал в підручнику  с. 191 - 193, вивчити вірш «За сонцем хмаронька пливе» напам’ять; індивідуальне (за бажанням): намалювати ілюстрацію до вірша.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  19.03.2020

19.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Урок виразного читання № 4. Краса природи у творах Тараса Шевченка. «Садок вишневий коло хати…»

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 193.

Історія створення вірша

Важко навіть уявити, що теплий і радісний вірш «Садок вишневий коло хати» Т.Г.Шевченко створював у в’язниці – в холодному підземеллі  Петропавлівської  фортеці в Петербурзі, куди його засадив цар. Кати поета, мабуть, луснули б від злості, коли б довідалися, що їхній арештант і тут, у в’язниці, пише вірші. Цей цикл віршів Шевченко назвав „У казематі”. І серед них – „Садок вишневий коло хати”.

Можна уявити, як поет з нестерпним сумом згадував рідну Україну, ті хвилини особливого сімейного щастя, яке переживала вся родина, збираючись весняними і літніми тихими вечорами в садку за вечерею.

• А ви часто вечеряєте всією родиною? Коли це буває?
• Чому, на вашу думку, донька подає вечеряти? (Допомагає втомленим батькам.).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Колективне: опрацювати матеріал в підручнику  с. 193, вивчити вірш «Садок вишневий коло хати» напам’ять; індивідуальне (за бажанням): намалювати ілюстрацію до вірша.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  31.03.2020

31.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. «Не бував ти у наших краях!» Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 194 - 195.

1.       Опрацювання статті підручника с. 194 – 195.

2.       Виразне читання вірша П. Тичини «Не бував ти у наших краях!».

3.        Бесіда

· Як, на думку поета, впливає природа на людину? Чи згодні ви з таким авторським баченням? (Поет уважає, що природа деякою мірою змінює характер людини, поповнює душу красою, оптимізмом.)

· Що, на ваш погляд, незвичне в побудові вірша? (Вірш побудований у формі незримого діалогу, суперечки, протиставлення. Поет захоплюється красою свого краю, його мужніми, працьовитими, співучими людьми, які «не люблять, не вміють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати» і ставить за приклад своєму незримому співрозмовникові, людині-песимісту, якою завжди бачить «в сльозах».)

4.       Випишіть епітети, порівняння, дієслова.

Епітети: блакитні простори, веснянії ночі; порівняння: там могили, як гори; дієслова: в описі ліричного героя «ти»: «тремтиш», «смієшся», «ридаєш»; в описі людей рідного краю: «зросли у степах», «не люблять, не вміють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати».

Поясніть порівняння «там могили, як гори». (Пам'ять про минуле — міцна і значуща.)

       5. Головоломка

Розгадавши головоломку, ви прочитаєте прислів'я, близьке за змістом до головної думки вірша П. Тичини.

Ключ. Читати за лінією.

Відповідь: Кожному мила своя сторона.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Виразно читати поезію «Не бував ти у наших краях!»

За вибором учня:

- написати твір «Не бував ти у наших краях!» у формі листа до ровесника, який живе в іншому регіоні України або за її межами;

- намалювати обкладинку збірки «Сонячні кларнети».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  02.04.2020

02.04. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Павло Тичина. «Гаї  шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…» Мелодійність віршів  митця.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 196 - 198.

1. Уявіть, що ви на лоні природи, де є тільки ви й розмаїття барв, звуків і рухів. Забудьте про проблеми й турботи, вдихніть на повні груди п'янке свіже повітря. Прислухайтесь — і... почуєте, як шумить гай. Придивіться — і... побачите, як вітер над золото-блакитним плесом річки чаклує, торкаючи хвилі-звуки.

2. Виразне читання вірша «Гаї шумлять»

3. Бесіда

· Яка основна думка поезії? (Кожна людина по-своєму бачить і відчуває світ.)

· Яка ідея поезії? (Возвеличення чарівності природи, яка впливає на стан людини, її почуття).

· Які почуття виникають у тебе на природі?

· Чи вслухався ти в шум дерев? Коли? Які враження в тебе виникли?

· Чи спостерігав ти, як біжать хмарки? Яка тоді була погода?

· Чи слухав ти церковний дзвін? Поділись враженнями.

· Чи почувався ти ластівкою в польоті?

4. Опрацювання теоретичного матеріалу

Метафора (з грецьк. «перенесення») — слово чи словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.

Метафора: хмарки біжать, дзвін гуде, думки пряде, мріє гай.

Епітети: тихий шепіт голублячий.

Порівняння: неба край, як золото-поколото, ріка горить-тремтить, як музика, купаючи мене, мов ластівку.

5. Словесне малювання

Ген неба край —

Як золото.

Мов золото — поколото

Горить-тремтить ріка,

Як музика.

(Коли сідає сонце, над рікою утворюється сонячна доріжка, сонце відбивається у воді: золото — поколото)

6. Виразне читання вірша «Блакить мою душу обвіяла»

7. Слово вчителя

Уявіть людину, яка вийшла на простір і глянула в бездонну глибінь неба. Мирне блакитне небо навіяло їй мрії («сонця намріяла»); вона — молода, завзята, готова боротися з усіма труднощами життя, здатна обігріти своєю любов'ю весь світ.

Ліричний герой поезії говорить небу «Добридень»! Далі його погляд опускається на землю: він милується струмком серед гаю, схожим на стрічечку, метеликом на квітці, полями, на яких хвилюється від вітру збіжжя, і розуміє, що тут його земля, його рідний край, що любов до світу починається з любові до краю, де він народився. Ось чому він говорить: «Добридень тобі, Україно моя!».

8. Бесіда

· Який настрій вірша? (Мажорний, життєствердний)

· Як пояснити слова «душа моя сонця намріяла»? (У поета був гарний настрій, який осяяв усе навколо, навіть сонце раділо з ним.)

· З чим порівнюється річечка? (З дівочою стрічечкою)

· Зобразіть на дошці метелика, що схожий на свічечку.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Вивчити один із віршів П. Тичини напам'ять. Відповісти на запитання в підручнику.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  07.04.2020

09.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Євген Гуцало. Основні відомості про письменника. «Лось». Вічне протистояння добра і зла – наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось».

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 199 – 208.

ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь про письменника с. 199 – 200.

2. Робота над оповіданням «Лось»
2.1. Додатковий матеріал щодо змісту твору.
Лось — ссавець, найбільший представник родини Оленевих. Довжина тіла самця може бути близько 3 м, маса 360-600 кг, самиці дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняється від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, загривок високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова велика, горбоноса, з нависаючою м'ясистою верхньою губою. Під горлом — м'який шкірястий виріст. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі. У самців є величезні (найбільші у сучасних ссавців) роги, нерідко лопатоподібні за формою; їхній розмах досягає 180 см, а маса — 20-30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді-грудні і ходить без них до квітня-травня.
2.2. Тема: зображення боротьби добра і зла в протистоянні світу людей та світу тварин.
2.3. Ідея: уславлення мужності, хоробрості, співчуття, бажання допомогати іншим та охороняти дику природу; обурення жорстокістю та користолюбством.
2.4. Сюжетна лінія.
В оповіданні «Лось» зображено історію про те, як двоє хлопчиків, не вагаючись, прийшли на допомогу лосеві, що тонув у річці. Хлопцям вдалося врятувати нового друга, але біда прийшла з іншого боку — врятовану тварину підстрелив їх рідний дядько Шпичак. Мисливець злякався, що племінники повідомлять у заповідник про його браконьєрство, тому навіть пропонував їм хабар за мовчання — м'ясо й роги, але діти не стали з ним про це розмовляти. Оповідання завершується тим, що розгублений Шпичак дивиться на мертве тіло лося і йому, як це нещодавно було з дітьми, страшенно хочеться, щоб «лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги і неквапно побіг до лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетнула куля». Але лось так і не ворухнувся.
2.5. Виразне читання оповідання.
2.6. Аналіз оповідання «Лось» у формі бесіди за питаннями.

•  Кого можна вважати головним персонажем твору? Обґрунтуйте свою думку.
•  Які почуття викликало у вас оповідання «Лось»? Чому?
•  За яких обставин лось потрапив у халепу? Хто прийшов йому на допомогу?
•  Як автор описує поведінку лося в ополонці?
•  Знайдіть у тексті описи братів і дядька Шпичака. Як автор ставиться до цих персонажів?
•  Чим переймався Шпичак над тілом вбитої ним тварини? З чим були пов'язані його хвилювання? Чим зумовлені ці переживання? Чи шкодував він про свій вчинок?
•  Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися з ними здобиччю? Як би ви вчинили на їхньому місці?

3. Характеристика дійових осіб твору
Дійовими особами твору є: Лось (головний персонаж); брати-підберезовики, дядько Шпичак (другорядні персонажі). 3.1. Характеристика головних персонажів: Лось. 3.1.1. Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика): а «Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя»;

•  «Лось був старий і бувалий самець»;
•  «Неквапно попрямував до тієї поляни, на якій любив найчастіше бувати... в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини»;
•  «Лось опустив голову, принюхуючись до ополонки, далі, з витягнутою шиєю, ступив ще трохи, ось-ось маючи торкнутися губами до осклілого блакитного шумовиння, ніздрі затремтіли в передчутті холодної води»;
•  «...лось вжахано відчув, що дедалі глибше занурюється в льодяну кашу»;
•  «Ревнув, кличучи на допомогу, і його очі все густіше набрякали кров'янистим смутком, аж горіли червоним розпачем»;
•  «...Намагався поводитися обачно... сили поступово покидали його; він поводився смирно»;
•  «...лось виявився дужий і життєлюбний...»;
•  «Він пробуватиме безперервно, доти, доки дихатиме»;
•  «Лось уже зовсім знесилився і байдуже спостерігав, як наближаються діти. Усе нижче осідав у воду, і роги похилитувались над крижаним місивом, як незвичайний кущик. Під цим кущиком червоний розпач трохи вгомонився, але був тепер такий безмежний, що очі для нього були замалі, і той розпач струменів із них увсібіч»;
•  «Лось не боявся людей».

Лось зображується автором як тварина, яка звикла до умов заповідника та почувається там так само, як і в тайзі. Він не боїться людей, тому що часто бачив, як вони працюють, та, окрім цього, якось мисливці врятували його від вовків. Тому коли хлопці кинулись його рятувати, він поводився сумирно, не відчуваючи небезпеку з їхнього боку. Але, як виявилось трохи згодом, не всі люди приязно ставились до нього. Деякі, на кшталт дядька Шпичака, дивились на нього лише як на здобич на джерело прибутку. Саме це і згубило Лося, який тільки-но почав довіряти людям та вірити в їхні добрі наміри.
3.1.2. Аналіз образу Лося у вигляді бесіди за питаннями. ? Чи можна стверджувати, що життя в заповіднику змінило сутність Лося і нашкодило його природним інстинктам? т Як ви вважаєте, чи зумів би Лось врятуватись без сторонньої допомоги? Чи був би у нього, в цьому випадку, шанс не потрапити до рук Шпичака? т Що робив Лось для власного порятунку? Чи була в ньому жага
до життя?  Чи підвела Лося віра в людей?
- Як ви вважаєте, що перемогло в оповіданні — добро чи зло? Обґрунтуйте свою відповідь.
4. Діалогоманїя.  Укладіть діалоги за темами:

•  Вдячність Лося дітям;
•  Вибачення Шпичака перед Лосем;
•  Бесіда між братами після порятунку.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1 – 3, с. 208.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  14.04.2020

14.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Євген Гуцало. «Лось». Співчуття, милосердя — шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків з оповідання  «Лось», їхня невідступність у захисті гуманних переконань.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 193.

1. Бесіда за змістом твору. Вибірковий аналіз.

1.     Що вас найбільше вразило в оповіданні «Лось»? Чому?   

2.    Чи можна назвати лося головним персонажем твору? Поясніть свою відповідь, посилаючись на текст.

3.    Чому лось потрапив в ополонку? Як він поводився у воді?

4.    Які художні засоби використав Євген Гуцало для опису поведінки лося в ополонці? Яких людських рис він надав тварині?

5.    Знайдіть у творі місця, де описується, як хлопчики врятували лося. Які почуття переживали діти?

6.    Знайдіть у тексті портрети братів і дядька Шпичака. Як автор ставиться до цих персонажів? Підтвердіть свою думку словами з твору.

7.    Що переживав і думав Шпичак після від'їзду братів?  Чим зумовлені ці переживання? Чи справді дядькові стало шкода лося?

8.    Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися м'ясом, віддати роги? Як ви діяли б на їхньому місці?

2. Кросворд.

-Отже, прийшов час розв’язати першу проблему, порушену в оповіданні: взаємозв`язок людини і природи, і в цьому нам допоможе кросворд.

ЛЮДИНА + ПРИРОДА = … (ключове слово)

1.       Що пообіцяв віддати дядько Шпичак хлопцям за мовчання? (роги)

2.       В що лось  дедалі глибше занурювався? (в льодяну кашу)

3.       Якою була весняна крига? (зрадливою)

4.       По що приїхали хлопці? (по хмиз)

5.       Якою ставала тиша «з настороженої й сліпої»? (осмисленою)

6.       Чим ткнув Шпичак вбитого звіра? (носаком)

7.       Куди спробував вискочити лось з ополонки? (на лід)

8.       Хто переслідував лося восени в чорному бору? (вовча зграя)

Якщо ви правильно відгадаєте кросворд, то отримаєте відповідь на питання, що ж повинно буди в основі взаємин між людиною і природою. Ось ми і дали відповідь на перше питання (Гармонія).

3. Захист думки.  Гра «Кошик знань»

-Друга проблема порушена в оповіданні «Лось» це боротьба добра і зла. Зараз працюємо за варіантами. 1 варіант-хто з героїв оповідання асоціюється у вас з Добром і чому. Дайте цитатну характеристику. 2 варіант-хто з героїв оповідання асоціюється у вас зі Злом. Охарактеризуйте цей персонаж.

Добро	Зло
Чому в братів, на вашу думку немає імен? Чому автор називає їх грибами-підберезниками?	Які асоціації виникають у вас із прізвищем Шпичак?
???	???
Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями	Кругленький, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях
Старший брат був розсудливий та відважний	Радість на його обличчі змагалася з настороженістю
Вірять, що лось підведеться та знову почвалає до лісу: «Роги росли при самім снігу, ніби чудернацький кущик, який усе-таки сподівався зазеленіти, вкрившись листям»	Тепер дивився на звіра й хотів вірити, що лось оживе: «Роги стриміли над снігом диким розложистим кущиком, який також, мабуть,чекав на весну, щоб зазеленіти, хоча це йому вже не судилося ні тепер, ні в майбутньому»

- Дайте відповідь на загальне питання, чи перемогло Добро в оповіданні і чому?

4. Метод «Вибери сам»

1. Доведіть, що дядько Шпичак – боягуз.

2. Як би ви вчинили на місці хлопчиків, коли б опинилися біля ополонки?

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до бесіди з позакласного читання. Євген Гуцало. «Сім’я дикої качки».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  16.04.2020

16.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Урок позакласного читання № 4. Євген Гуцало. «Сім’я дикої качки».

ЗАВДАННЯ.

Бесіда

· Які твори художньої літератури Є. Гуцала вам відомі? Чим вони запам'яталися вам?

· Про що писав Є. Гуцало у своїх творах? (В оповіданнях Гуцало — незвичайне багатство спостережень над життям природи, живе співвідношення між людиною і природою.)

· Чому письменник у своїх творах значну увагу приділяв взаємостосункам людини і природи? (Твори Є. Гуцала вчать нас любити природу, берегти її, допомагати тим, хто потрапив у біду, не бути жорстокими. Якщо людина почне цінувати те, що дає природа, вона стане іншою: чистішою, співчутливішою, добрішою.)

· Як ви розумієте, що таке сім'я? З кількох осіб складається ваша родина? Як ставиться кожний член родини один до одного?

· Чи є, на ваш погляд, сім'ї у птахів, тварин? Що вам про це відомо?

1. Робота над твором Є. Гуцала „Сім'я дикої качки”

Тема: відтворення взаємостосунків дітей зі світом природи (качиною сім'єю).

Ідея: засудження жорстокості, байдужості, прагнення піднестися за рахунок хвалькуватості, брехні (Юрко); возвеличення доброти, чуйності, милосердя (Тося).

Основна думка: а) дитина — майбутня доросла людина, яка повинна осмислено ставитися до своїх вчинків, нести відповідальність за них; б) не завдавай шкоди природі, вона варта поваги, любові; має право на життя.

Композиція

Експозиція: вранішня подорож Юрка до річки на рибалку, зневажливе ставлення хлопця до Тосі.

Зав'язка: побачивши сім'ю дикої качки, Юрко назбирав малих каченят собі за пазуху, не звертаючи уваги на крики матері-качки.

Розвиток дії: хлопець приніс каченят додому, намагаючись їх приручити; Тося вирішує повернути диких каченят їх матері.

Кульмінація: Тося за допомогою хлопців прагне навчити плавати каченят, не дати їм згинути.

Розв'язка: від'їзд Юрка до міста, його небажання прощатися з Тосею.

2. Бесіда

· Як Є. Гуцало описує красу літнього ранку? („Повітря пахло зволоженим листям, воно голубіло між стовбурами, і долина над верхівками дерев була кришталево чиста, кришталево дзвінка”.)

· Чому радів Юрко? („...Що сьогодні таки прокинувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити”.)

· Як Юрко ставився до Тосі? („Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати”.)

· Яку побрехеньку розповів Юрко дівчині? („Колись ми з батьком піймали були сома... Півтора пуда заважив... А як тельбушили його, то всередині знайшли краснопірку на кілограм. І вона ще була жива!”)

· Опишіть, використовуючи текст твору, як Юрко ловив каченят. („...Юрко, кинувши свою вудочку, стрімголов шугнув уперед... забіг наперед, відрізаючи їм дорогу на берег. ...Коли Юрко кинувся до них, розставляючи руки, щоб вони не повтікали, качка злетіла вгору. Хлопець поспіхом узявся ховати каченят за пазуху...”)

· Як поводилася качка-мати, коли хлопець збирав її малят? („...Не наважуючись покинути дітей, не злітала в повітря, вона кидалася то туди, то сюди, захищаючи їх... качка злетіла вгору. ...Од річки долетів розпачливий материн крик. ...Зовсім близько пролетіла качка, сіла на землю, пробігла в напрямку до дітей,— і знову зірвалася, гнана страхом і розлукою”.)

· Для чого Юрку потрібні були дикі каченята? („Я їх доглядатиму й приручу... Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товаришам, як вони заздритимуть”).

· Якою була реакція Тосі на вчинок Юрка? („А Тосі було сумно... Може, й справді, вона даремно побоюється, а Юркові удасться їх доглянути й приручити? У її вухах стояв отой качиний крик, довго ще стояв...”)

· Чи можна Юрка звинуватити в жорстокості, коли він забрав каченят від матері? (Можливо, міська дитина нічого не знала про життя диких качок; спочатку хлопчик мав намір доглядати і приручити каченят. У душі Юрко вже покарав сам себе)

· Чому Тося не перешкодила вчинку хлопця? Як би ви повелися на місці дівчини? (Юрко був для неї ідеалом, вона ним захоплювалась, тому не могла йому перечити, Тося сподівалась, що Юркові справді вдасться доглянути і приручити каченят.)

3. Цитатна характеристика образу Тосі

- „Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він...”.

- „А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились”.

- „Вона з першого ж дня прив'язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей”.

- „Випусти... бо вони повмирають без води”.

- „У її вухах стояв отой каччин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати”.

- „Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей”.

- „Спочатку сиділа під своєю хатою й намагалася помітити, як сонячне проміння падає на землю... Потім з кленового полінця робила свистка, але всі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком. Притулялася до берези, що росла в їхньому подвір'ї, хотіла підслухати, про що вона шумить, але сьогодні чомусь береза крилася від неї, не бажала повідати своїх думок”.

- „Спускала на воду й благала душею й очима”.

- „Дуби співчутливо поглядали на неї, ніби хотіли допомогти. Тільки кущі перепиняли їй дорогу, тільки кущі шмагали по литках, ніби мстилися невідомо за що...”.

- „Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли...— Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!.. Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть”.

- „І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась”.

4. Цитатна характеристика образу Юрка

„Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити”.

- „...Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати”.

- „Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови. Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати”.

- „Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна...”.

- „Знову долинув крик сірої качки, але він нітрохи не схвилював Юрка”.

- „Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товаришам, як вони заздритимуть. Він ішов і пританцьовував”.

- „Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася”.

- „Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота”.

- „А поки їхав у машині, то тільки про неї й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? І, переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла б...”.

5. Розв'язування тестових завдань

1. Зранку Юркові добре дихалося, коли йшов стежкою.

А через старий дубовий ліс;

Б вздовж зеленого гаю;

В біля широкої річки;

Г селом.

2. Юрко, прокинувшись вранці, радів, бо...

А батьки подарували йому новий велосипед;

Б випала можливість самому порибалити, не чекаючи батьків;

В розпочалися літні канікули;

Г можна було ще не вставати.

3. У висловлюванні „Ліс на хвилю заслухався...”, Є. Гуцало використав у творі художній засіб.

А епітет; Б метафору;

В порівняння

Г повтор.

4. Коли Юрко закинув вудочку в річку, то одразу на поплавку побачив...

А муху; Б бджолу;

В бабку; Г метелика.

5. На думку хлопця, риба боїться, коли...

А багато людей; Б хтось пропливає на човні;

В річкою плавають качки; Г люди голосно розмовляють.

6. Сидячи з вудочкою на березі річки, Юрко був незадоволений тим, що...

А біля нього сиділа Тося; Б почав моросити дощ;

В забув приманку для риби; Г прийшли хлопці з села...

7. Юрко приїхав із міста...

А в гості до бабусі;

Б на річку, щоб відпочити біля водоймища;

В до лісу, щоб назбирати грибів, ягід;

Г до друзів.

8. Хлопець збрехав Тосі, що він з батьком спіймав...

А крокодила; Б сома;

В великого коропа; Г щуку.

9. У пересувному зоопарку, який приїхав до міста, не було...

А лисиць; Б крокодилів;

В носорогів; Г левів.

10. Риса характеру, яка притаманна Юркові...

А доброта; Б улесливість;

В чуйність; Г брехливість.

11. Хлопці, з якими Юрко прибіг до річки, побачивши Тосю, почали...

А підштовхувати каченят, підтримувати знизу долонями;

Б глузувати з Тосі;

В забирати каченят у дівчинки;

Г шукати качку.

12. Поки Юрко їхав у машині, то тільки про те й думав, що...

А каченята залишились живими;

Б Тося його образила;

В Тося б до нього не підійшла;

Г повернеться сюди наступного літа.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до контрольної роботи  з теми «Рідна Україна. Світ природи (твори Т. Шевченка, П. Тичини, Є. Гуцала)».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  21.04.2020

21.04. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Контрольна робота № 4.  Рідна Україна. Світ природи (твори Т. Шевченка, П. Тичини,

Є. Гуцала) (різнорівневі завдання).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Повторити матеріал із вивчених тем.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber, messenqer, instaqram)

До  23.04.2020

23.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Максим Рильський. Основні відомості про поета. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»). Краса рідної природи й відтворення її поетом  засобами поетичної мови.

ЗАВДАННЯ.

1. Слово вчителя

Природа завжди надихала поетів, музикантів, художників на створення шедеврів. Серед ліриків провідне місце належить М. Т. Рильському, із життям і творчістю якого ми ознайомимося на сьогоднішньому уроці. Люди отримують справжню насолоду, читаючи твори українського поета. Сподіваюся, що й вас вони не залишать байдужими.

2. Опрацювання статті  «На все дивився власними очима». С. 209 – 210.

3. Розгадування загадок

- Ой за полем, за горами золота нагайка в'ється. (Блискавка)

- Один ллє, другий п'є, третій підростає. (Дощ, земля, рослини)

- Коли нема — чекають, а коли прийду — тікають. (Дощ)

- Як ви думаєте, про яке явище природи ми будемо говорити та читати? (Про дощ)

4. Виразне читання вірша «Дощ» учителем

5. Словникова робота

Благодатний — який дає щастя, добро, радість, достаток; закурені будинки — забруднені, неохайні.

6.  Бесіда

· З яким почуттям автор пише цей вірш? (Очікування радості)

· Які почуття викликає у вас ця поезія? (Почуття радості, тому що почався дощ, якого довго не було.) т Як автор передає радість від того, що йде дощ? (Він називає його «золотим вечірнім гостем», «довгожданим».)

· Які художні засоби використані? (Епітети: благодатний, довгожданий, золотий вечірній гість; закурені будинки; гарячі груди, буйний зелений повів; білі села. Метафори: дощ впав; груди відкривай, дощ остудить, оживить, запліднить і звеселить. Звертання: мати земле)

· Чому у вірші так багато епітетів? (Епітети вживаються для того, щоб яскравіше описати явище, дати йому образну характеристику.)

· Як ви розумієте вислів «золотий вечірній гість» «впав бадьоро, свіжо, дзвінко на закурені будинки зголоднілих передмість»? (Довго не було дощу і люди зачекалися його. І не лише люди, а й природа.)

· Чи зможете ви звуками відтворити це явище природи від початку до сильної зливи?

8. Робота в зошитах

Статичність або ж динамізм пейзажу у творі створюють дієслова. Випишіть усі дієслова із вірша, зробіть висновок. (Впав, відкривай, остудить, оживить, запліднить, звеселить. Дієслова підкреслюють динамічність і означають рух, а не стан.)

9. Поєднайте логічні пари з вірша «Дощ» М. Рильського.

будинки	закурені
груди	гарячі
земле	мати
села	білі
повів	буйний
передмістя	зголоднілі
гість	золотий

будинки	білі
груди	буйний
земле	зголоднілі
села	золотий
повів	мати
передмістя	закурені
гість	гарячі

10. Вправа «знайдіть третє зайве»

Бадьоро, свіжо, грізно; жито, пшеницю, ячмінь; благодатний, свіжий, довгожданий.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Навчитися виразно читати вірш «Дощ…», аналізувати його.

За вибором учня:

- знайти два вірші інших поетів про дощ.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  28.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА

28.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Максим Рильський. «Осінь-маляр із палітрою пишною…» Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 210 – 212.

ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя

Перу М. Рильського належить ще багато прекрасних пейзажних мініатюр. Поет добирає незвичайні слова, порівняння, щоб точно й по-своєму оригінально змалювати явища природи. І ми разом з поетом по-новому дивимося на навколишній світ, відкриваємо для себе його принадливість і красу.

...Було у Сонця три дочки: старша — Осінь, середня — Літо, молодша — Весна. Добре їм жилося в батьківському домі, але настав час відпустити їх на землю. Порами року стали діти Сонця. Першою — Весна. Вона була дуже гарна, і Сонце подарувало їй вічну молодість. Перші ніжні квіти, голубі й білі проліски, буйно-зелене вбрання землі, блакитне небо принесла Весна людям.

Через три місяці виряджав батько другу дочку — Літо. «Ти в мене красуня, і в придане дам я тобі вічну красу». Нагородило Сонце доньку яскравими соковитими барвами. Нарешті батьківський дім залишила й Осінь. «Забирай усе моє багатство,— сказало Сонце.— Віддаю тобі все золото. Будь щедрою, не скупися, і люди тебе полюблять».

А на другому кінці світу збиралась у дорогу єдина дочка Мороза — Зима. Росла вона в холоді, злиднях і не мала розкішного вбрання. Мороз зібрав усе своє багатство — і вийшла жменя срібла. Засмутилася Зима. Як їй сподобатись людям? Почала виробляти зірочки з різними візерунками — тоненькі, легенькі. І стали вони сніжинками. Підкинула їх Зима до неба — закружляли вони в легкому танці. Все навколо змінилося, і земля вкрилася білим пухом. Дихнула Зима на дерева — і засяяли вони іскрами інею. А коли почала малювати візерунки, то відчула себе щасливою й вирішила віддати людям усе, що мала. Але в Зими була тільки біла фарба. Тоді вона підмішала в неї жменю срібла — і все заблищало, засяяло, мов у казці. Люди були зачаровані.

Неповторна природа в усі пори року, але в кожного з нас своя улюблена пора. А ось якою бачить осінь М. Рильський у вірші «Осінь — маляр із палітрою пишною...».

2. Виразне читання учнями поезії «Осінь-маляр із палітрою...»

3. Словникова робота

Маляр — людина, яка працює з фарбами.

Палітра — набір фарб, що використовує художник.

Бенкет — званий обід або вечеря в урочистих рамках.

4. Бесіда

• Про яку осінь йдеться у вірші М. Рильського? (Ранню)

• Як ви про це дізналися? (Про це говорить фраза «Літо останній справляє бенкет».)

• А як ви цей вислів розумієте? (Літо вже прощається з природою, а осінь починає свою господарську діяльність «все осипає красою розкішною».)

• Чи спостерігали ви в природі настання осені? Порівняйте власні спостереження щодо цього з тими, що зображені в поезії.

• Як, на вашу думку, автор ставиться до природи? (Любить природу, милується нею, вона для нього — джерело натхнення, природа жива, як і людина.)

• Чи любите ви бувати на природі? Що відчуваєте?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Вивчити напам’ять один із віршів М. Рильського.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До 30.04.2020

30.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Григір Тютюнник. Коротко про письменника. «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів – природи і людини, зображених в оповіданні.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 214 – 220.

1.       Біографічні відомості письменника.

2.       Робота над змістом твору.

3.       Словникова робота.

4.       Відповіді на запитання.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Передбач продовження оповідання. Прочитай закінчення твору й перевір свої здогади.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  05.05.2020

05.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Григір Тютюнник. «Дивак». Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.

ЗАВДАННЯ.

Актуалізація опорних знань.

1. Як ви розумієте слово «талант»? 2. Чи є у вашому класі учні, наділені талантом? 3. Яким обдаруваннями був наділений Олесь? 4. Хто, на вашу думку, найкраще розуміє Олеся? 5. Де хлопцеві подобається бувати: серед людей чи серед природи? Наведіть цитати із тексту. 6. Ви звернули увагу на ім'я хлопчика? Що воно означає? (Олесь (з грецької) — чоловік, мужній чоловік, захисник людей) 7. Чи випадково письменник саме назвав свого героя? (Хлопчик по-особливому сприймає навколишній світ, він є вільним дитям природи, яку глибоко розуміє)

Бесіда.

1. Чому твір має назву «Дивак»? За що так називають хлопця? 2. Доберіть синоніми до слова «дивак». (Дивак — незвичайний, несхожий, дивакуватий, «біла ворона») 3. Олесь з оповідання Гр. Тютюнника «Дивак» — сміливець чи боягуз? Доведіть свою думку. 4. Кого ми можемо пізнати в образі Олеся? (Автора). Обґрунтуйте свою відповідь. 5. Як ви ставитеся до такої життєвої позиції: «того — ліктем, того — почотом» (за оповіданням Гр. Тютюнника «Дивак»)? 6. Прочитайте діалог (на вибір). Поясніть його значення в тексті. Що називають діалогом?

Риси характеру хлопця (беззахисний, тендітний, обдарований, співчутливий до чужого горя, любить природу).

Орієнтовний матеріал.

Олесь — людина з надзвичайно розвиненою уявою. Його спостережливість допомагає бачити величезну кількість речей, які оточують у світі природи. Фантазії Олеся такі багаті та емоційні, що переплітаються з реальністю, і часом настільки захоплюють хлопця, що він забуває про навколишній світ і починає мріяти наяву.

Ключовим словом до розуміння того, як Олесь ставиться до навколишнього світу, до природи, є слово «любов», адже він справді «любить» зиму в усіх її проявах. І не тільки зиму, а все, що з нею пов'язане. Співчутливість, почуття справедливості, доброта й щиросердність — саме ці риси надзвичайно розвинені в характері Олеся. Але це не результат виховання чи спілкування з людьми (Олесь — дуже замкнений, нетовариський хлопець). Очевидним є той факт, що хлопець тягнеться до природи, захоплюється й насолоджується нею. Ним керує почуття краси й гармонійності природи. А гармонійність і означає рівновагу, спокій, доброту, справедливість. Будь-яке насилля, несправедливість порушують цю гармонійність в очах Олеся і завдають йому душевного болю.

Учителеві необхідно звернути увагу учнів на те, що характер Олеся розкривається значною мірою через сприйняття ним світу природи (пейзажі в оповіданні подано очима дитини) та в розмові з іншими персонажами (мовна характеристика героя). Олесь уособлює вдачу самого автора оповідання.

Складання плану характеристики Олеся.

Цитатний (орієнтовний) план характеристики Олеся

1. «Малий, головою ледь до клямки дістає».

2. «Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ».

3. «Смирно стоїть біля порога...».

4. «Олесь любить зиму...»

5. «Відмінник».

6. «Дивак».

7. «Невстріливий..., дивний єси».

8. «Неглемедза».

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ  Зробити одне з завдань (на вибір) с. 224.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  07.05.2020

07.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас

ТЕМА. Микола Вінграновський.  Повість «Сіроманець».

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 225 – 234.

1.       Біографічні відомості письменника.

2.       Робота з текстом.

3.       Словникова робота.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Як можуть далі розвиватися події? Прочитай продовження повісті й перевір свої припущення . С. 234 – 242.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  12.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА 6 клас

13.03.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6  клас

ТЕМА. Розвиток мовлення. Складання письмової характеристики образів Сергія і Митька, їхньої поведінки в складній ситуації.

ЗАВДАННЯ.

1. Бесіда.

- Яку нову наукову інформацію отримали ви в процесі знайомства з повістю “Митькозавр з Юрківки...”?

- Як ви гадаєте, чи правильний шлях обрали хлопці для того, аби дослідити факт існування химери?

- Як би ви вчинили на місці хлопців?

- Як повелися хлопці, коли побачили, що химера “проковтнула” Василя живцем? Які риси характеру хлопців проявляються у цій ситуації?

- Чи був Василь вдячний за порятунок?

- За що Митько дякував Василеві? Чи дійсно хлопець заслуговував подяки?

- Чи таким ви уявляли собі розвиток подій та історію химери лісового озера?

2. Робота в парах. Прийом “Гронування”.

Учитель. Запишіть у вигляді грона, які риси характеру притаманні головним героям Сергієві і Митькові.

3. Характеристика образів Сергія Стеценка і Дмитра Омельчука.

3.1.Складання плану.

План

1. Дмитро і Сергій — звичайні школярі-шестикласники.

2. Риси характеру хлопців:

а) чемність і доброта;

б) мужність і винахідливість;

в) повага до батьків і людей похилого віку;

г) наполегливість і довіра;

д) на зло відповідають добром.

3. Здібності героїв:

а) любов до книги;

б) прагнення пізнати багато цікавого (допитливість);

в) готовність прийти на допомогу;

г) уміння орієнтуватися в природному довкіллі;

д) мрія про славу.

4. Дослідження хлопців не були марними.

5. Значення образів Сергія і Митька для сучасного школяра.

3.2.Письмова характеристика Сергія і Митька за складеними планам.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Для обов’язкового виконання: вміти характеризувати образи героїв повісті “Митькозавр з Юрківки...”.  Для виконання за бажанням: написати власне висловлення на тему: “Природа — книга, кожна сторінка якої повна змісту” (І. Гете) або намалювати афішу до фільму під назвою “Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки".

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  18.03.2020

18.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6  клас

ТЕМА. Леся Воронина – сучасна письменниця, авторка багатьох книг для дітей. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9».

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 194 – 201.

Бесіда  за запитаннями.

–        Як звали головного героя повісті? (Клим Джура).

–        Кого він вважав своїм неминучим лихом? (Кактуса).

–        Яке справжнє ім’я Кактуса? (Сашко Смик).

–        Коли саме розпочалася ворожнеча між Сашком і Климом? (Битися хлопці почали ще лежачи у візочках).

–        Зачитайте, як після літніх канікул змінився Кактус? (Він став схожий на гібрид жирафа з орангутангом. Тобто виріс одразу на дві голови й накачав м’язи, як у Шварценеґґера).

–        Як почувався Климко під час   зустрічі з Кактусом? Зачитайте цей епізод.(… втягував голову в плечі, як черепаха,яка помітила небезпеку й намагається сховатися у панцир…)

–        Що трапилося із Климком після останньої зустрічі із Сашком? (Хлопчик несподівано полетів у люк).

–        Куди потрапив Клим? ( Климко потрапляє до ТТБ).

–        За що Климу стало соромно, коли він побачив себе на великому екрані? (Він побачив вулицю, по якій щодуху мчала якась зіщулена перелякана істота. Це був Климко, який тікав від Кактуса).

–        Що запропонував механічний голос Климу? Як відреагував на це хлопчик? (Взяти участь у таємному експерименті. Схрестивши безіменний і середній пальці, пообіцяв стати агентом ТТБ).

–        Хто з рідних працював у банку, де повинен був пройти своє випробування Клим? (Бабуся).

–        Які захоплення були у бабусі Солі? (… готує найсмачніші пиріжки і понад усе на світі любить квіти).

–        З ким проживав Климко? ( З мамою, батьком, бабусею).

–        Що змусило хлопчика вступити в "бій" з прибульцями? ( Небезпека для  життя бабусі).

–        Що нового дізнався Клим про свою бабусю Соломію? ( Пані Соломія видатний учений, вона винайшла протиотруту від вірусу страху).

       -  Що подумки наказав Климко прибульцям? (Відлетіти додому і ніколи не повертатися на землю).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1 – 3, с. 201.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  20.03.2020

20.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6 клас

ТЕМА. Леся Воронина.  «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9» - фантастична, романтична повість про виховання гідності та мужності.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 201 – 205.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1 – 3, с. 206

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  01.04.2020

01.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6 клас

ТЕМА. Клим Джура – рятівник світу. Його друзі й вороги. Еволюція Клима від боягуза до супергероя.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 206 – 210.

Літературна  гра «Упізнай героя за цитатою».

1.  «… Одного дня звичайнісінький хлопець, життя  якого досі було похмурим і буденним, захворів». (Клим Джура.)

2 . « …лагідна старенька жіночка, котра весь час поралася на кухні й поливала квіточки у вазонах». (Бабуся Клима.)

3 . «…винахідниця, яка створила машину часу й приготувала протиотруту від вірусу страху».

( Бабуся.)

4 . «…засмага на їхніх обличчях була така густа, що вони стали схожими на кочівників пустелі – берберів». (Тато й мама.)

5 . «… про мою бабусю він говорить з величезною повагою й  захопленням». (Жук.)

6 . « … він став схожий на гібрид жирафи з орангутангом. Тобто виріс одразу на дві голови й накачав м’язи, як у Шварцнеггера!». (Сашко Смик.)

7. «… один із хлопців, кругловидий, із смішними довгими, мов у зайця, передніми зубами.  А другий, чорнявий, з чорними як смола очима й густими насупленими  бровами.» (Жук і Заєць.)

8. « … у великому басейні, встеленому водоростями й лататтям, у зручних кріслах сиділи дивовижні створіння». ( Синьоморди).

9. « Він завжди понад усе любив гроші і владу. Після літніх канікул він не вилазив із салону ігрових автоматів – програвав щодня купу грошей…». (Сашко Смик.)

10. «… перед нашестям синьомордів ми були цирковими акробатами.» ( Жук і Заєць.)

11. « Помічником блакитних прибульців серед людей виявився…». (Сашко Кактус).

12. « Вона любила мугикати собі під ніс пісню гурту «Бітлз», «Yellowsubmarine». ( Бабуся).

Охарактеризувати образ Клима, користуючись пам’яткою на с. 236 (усно).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Написати  листа головному героєві  Климові  Джурі.

За бажанням: скласти розповідь  про нові пригоди  Клима  Джури.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  03.04.2020

03.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6 клас

ТЕМА. Роль сім’ї у формуванні життєвих переконань людини. Стосунки між різними поколіннями в родині.

ЗАВДАННЯ. Відповідати на запитання  1 – 11, с. 210 – 211.

Вправа «Асоціативне гроно»

Взаєморозуміння    готовність до самопожертви  

Висновок: Справжня сім’я тримається не лише на родинних зв’язках, а  й передусім на взаєморозумінні, любові, взаємоповазі, умінні турбуватися про ближнього. Саме такою є родина Климка Джури.

І саме це допомогло Джурам  врятувати людство від нашестя космічних прибульців, подолати вірус страху.

Гра «Займіть позицію» Проблемне питання

 Чи можемо ми назвати ідеальною родину Клима Джури?

Продовжити речення

Сьогодні я зрозумів …

Що можна сказати про родину Клима? Які стосунки були між членами родини: онуком і бабусею, сином і батьком? Відповідь побудуйте у формі розлогого роздуму. ( Родина дуже важлива в житті кожної людини. Це найближчі, найкращі люди, яких ми дуже любимо, які дарують нам тепло свого серця та допомагають у складних ситуаціях. Сім’я – наш маленький світ, у якому все зрозуміле, дороге.  Справжня родина – це більше, ніж просто родичі. Це особливе ставлення одне до одного.)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до контрольної роботи (твір). Пригоди і романтика (твори В. Нестайка, Я. Стельмаха, Лесі Ворониної).

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  08.04.2020

08.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6  клас

ТЕМА. Контрольна робота №4 (твір). Пригоди і романтика (твори В. Нестайка, Я. Стельмаха, Лесі Ворониної).

Із допомогою таблиці «Вимоги до мовлення під час написання творчої роботи» пригадайте, яким повинне бути мовлення, яких правил слід дотримуватися.

Яким повинно бути мовлення	Яких правил мовлення потрібно дотримуватись
1. Змістовним	Підпорядковуйте своє висловлювання темі, основній думці; не пишіть зайвого
2. Послідовним	Стежте за порядком викладу думок
3. Багатим	Уживайте різноманітні слова і речення: намагайтесь не повторювати тих самих слів і однакових речень
4. Точним	Використовуйте найбільш точні слова
5. Виразним	Добирайте слова і вирази, які найбільш яскраво передають основну думку
6. Правильним	Грамотно пишіть слова, правильно будуйте речення, зазначайте розділові знаки

Поради щодо написання твору-роздуму
Зрозумійте, осмисліть тему майбутнього твору-роздуму.
На підставі заголовка до твору визначте його проблему. Це й буде зміст роботи.
Сформулюйте тезу, яка б відображала основну думку твору.
Проілюструйте тезу необхідними прикладами або доказами.
З’ясуйте послідовність наведення аргументів (доказів).
Уживайте вставні слова і словосполучення: на мою думку, до речі, на жаль, по-моєму, отже, наприклад, таким чином; речення: «Я вважаю», «Мені здається», які виступають засобами зв’язку між частинами роздуму.
Висновки, аргументи (докази) намагайтеся виділяти в окремі абзаци.
Перевірте написане, виправте помилки.

 Додатковий коментар.

Основна частина твору — це безпосереднє розкриття теми. Не слід забувати, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка мислення учня повинна розвиватися від конкретної деталі до узагальнення або навпаки — від загального до конкретного.
Вступ і висновки можуть бути меншими за обсягом, але не можна скорочувати основнучастину, бо тоді розкриття теми твору не буде достатнім.

Перелік тем, запропонованих для написання контрольного твору:
«Дитинство — чарівний світ пригод і романтики» (за вивченими творами Всеволода Нестайка, Ярослава Стельмаха, Лесі Ворониної).
«Світ карколомних пригод звичайного хлопчика Клима» (за повістю «ТаємнеТовариство боягузів, або засіб від переляку №9» Лесі Ворониної).
«Цікаві пригоди Яви та Павлуші» (за повістю «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка).
«Таємничі пригоди друзів» (за повістю «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» Ярослава Стельмаха).

Вибір теми учнями, її осмислення.

Написання учнями твору

Редагування написаного на чернетці.

Переписування з чернетки на окремі аркуші.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Дібрати повідомлення про життєвий і творчий шлях Леоніда Івановича Глібова, прочитати його байки.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  10.04.2020

10.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6  клас

ТЕМА. Гумористичне й сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів.  Роль гумору в житті українців.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с.217 - 218.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 2,3, с. 218.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  15.04.2020

15.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6 клас

ТЕМА. Леонід Глібов - визначний український байкар, поет. Байка «Щука».

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 216 – 217, 218 – 220.

1.       Аналіз байки «Щука». Виразне читання байки.

В українській байці не раз розповідалося про судову сваволю, про зловживання судової адміністрації. Це і «Суд» Л.Боровиковського, і «Ведмежий суд» Є.Гребінки. Проте тільки Л.Глібов зумів дотепно викрити всі пороки судочинства. Герої байки наділені як природними рисами тварин, так і типовими, індивідуалізованими людськими рисами. Кожен з них діє й говорить саме так, як люди в житті.  Такий літературний прийом ми називаємо алегорією.

2.       Спробуємо уявити тодішній суд (Учитель пропонує учням розглянути кроссенс).

У байці «Щука» перед нами постає справжній «звіриний маскарад»: Щука, Лисиця, Осли, Шкапа, Цапи. Крім того, другим планом виступають щупачки, карасики, лини… Алегорія байки досить правдива. Ми маємо таку хронологію подій(за байкою):

У судді були всі, крім самої зажерливої Щуки, розбійниці, від якої «… у ставку ніхто життя не мав:  того заїла в смерть, другого обідрала».

Мета суддів: покарати хижу Щуку, яка є уособленням зла для інших жителів ставка. Злодіяння Щуки настільки очевидні, що судді неспроможні виправдати її, хоча й намагаються це зробити. В тексті про це сказано:

«Як не мудрий, а правди ніде діти

Кінців не можна поховать…»

Суддями були: - «Якіїсь два Осли», «Одна нікчемна Шкапа» «Два стареньких Цапа». Автор пише:

«Усе народ, як бачите, такий

Добрячий та плохий».

Судді змушені винести вирок: «І Щуку на вербі повісити звеліли». Здавалося б, справедливість перемогла. Залишилося виконати вирок. Та в останній момент у судову процедуру втручається Лисиця, що за авторським визначенням:

«За стряпчого, як завсіди годиться

Була приставлена Лисиця».

Вона виступає з обвинувачувальною промовою, навіть докоряє суддям за лібералізм, бо вони прийняли дуже просте рішення проблеми.

«Дозвольте і мені, панове, річ держать,

Тут обізвалася Лисиця,

Розбійницю таку не так судить годиться…»

Звичайно, таке рішення справедливе за судовим законодавством. Ця пропозиція приймається суддями одноголосно. Але, чиновник судового нагляду Лисиця, пропонує:

«Щоб більше жаху їй завдать

І щоб усяк боявся так робити,-

У річці вражу Щуку утопити!»

Як бачимо, Лисиця захищає Щуку, хоча й зрозуміло, що вона не просто злочинець, а досвідчений хижак, пройдисвіт: вона ще раніше подбала про те, щоб хабарами, підкупом прибрати до рук Лисицю…

«Як тільки зробиться темненько

Лисиці й - шле то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких

Або линів гарненьких…»

Та ще й «щупачка», що свідчить про хижацьку натуру Щуки, яка не шкодувала не тільки звичайних риб, але й своїх «кровних» родичів (відомо, що щука пожирає менших від себе щук).

Таким чином, Лисиця сподівається ще не раз одержати від Щуки свіженьких линів, карасиків, щупачків.

1.       Спробуємо визначити тему байки, ідею, проблематику.

Тема: Зображення тогочасного продажного суду, судового процесу, кругової поруки між хабарниками-чиновниками й беззахисної простої людини.

Ідея: Засудження соціальної несправедливості у судовому процесі.

Проблематика:

-          Несправедливість суду;

-          Недотримання суддями законів чинного законодавства;

-          Відкрита підтримка зацікавленої особи;

-          Викриття хабарництва;

-          Беззахисність простої людини.

2.       Сформулюємо головний конфлікт твору: Протистояння простих людей і суддів – представників законодавчого органу влади.

3.       Наявні протиріччя в байці: Лисиця з одного боку запропонувала страшну кару Щуці, а з другого - їй допомогла. Чому?

-                     Без Щуки та її карасиків життя Лисиці не було би таким ситим, безтурботним і розкішним.

4.       Визначте авторську позицію у творі:

-                     Образ автора у байці не присутній, але миніби відчуваємо його. Стає зрозумілою позиція поета: він захисник прав народу.

5.       Яке значення для вас має ця байка?

-                     Сила впливу цієї байки надзвичайно велика, бо чітко розумієш, що треба остерігатися хитрих і лицемірних людей, таких, як Лисиця, боротися з такими зухвалими, нещадними і владними особами, як Щука. У суспільстві має бути справедливий суд для тих, хто чинить кривду, здійснює злочини і правовий захист кожної людини.

6.       Сформулюйте висновок байки «Щука».

-                     Тогочасний суд був повністю безпорадним, раз підкорився хитрій Лисиці, що виконувала роль стряпчого. Рішення суду абсолютно абсурдне:

 «І Щуку кинули у річку…» - ці слова стали крилатими. Коли когось замість того, щоб покарати – нагороджують, то згадується саме цей в’їдливий вислів, який пояснює таку ситуацію красномовно й чітко, критично і смішно, справедливо і правдиво.Красномовно про роботу суду говорить народне прислів’я: «Чия сила, того й правда».Парадоксально, але в байці саме так. Тож, спробуємо навчитися бути мудрими, сильними, справедливими, толерантними.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Навчитися виразно читати байку «Щука», відповідати на запитання с. 219 – 220.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  17.04.2020

17.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6 клас

ТЕМА. Леонід Глібов. «Муха і Бджола», «Жаба і Віл». Викривальна і повчальна спрямованість байок письменника. Побудова байки.                                    

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 220 – 222.

1.       Виразне читання байки «Муха і Бджола».

2.       Аналіз байки «Муха і Бджола».

-          Байка побудована у формі діалогу. Така форма дає можливість чітко зрозуміти характери представників протилежних соціальних верств.

-          Ким є Муха і Бджола? (Муха – це звичайний носій зла, паразит, зухвалий нероба, який вбачає сенс свого життя у безперервному гультяйстві. Бджола – трудівниця, їй ніколи перепочити, тому Муха пихато заявляє їй:

Моє життя, голубко мила, -

Талан як слід:

Чи де банкет, чи де обід

Або весіллячко, родини. –

Такої гарної години

Ніколи не втеряю я:

І їм, і ласую доволі, -

Не то що клопоти у полі.

І праця бідная твоя!)

3.       Будова байки.

Сюжет байки розкривається у двох частинах: основній (це оповідь) і фабулі (це мораль).

Бджола – це уособлення трудового начала працьовитої людини, самовідданого служіння рідній землі; це носій національної свідомості, патріотичних почуттів до Батьківщини.

Муха – це образ лінивої людини, від яої немає користі суспільству, яка не хоче виконувати будь – які обов’язкові перед народом і вітчизною. З подій сюжету випливає мораль:

Нехай ця байка мухам буде,

Щоб не казали часом люде,

Що надокучив їм.

4.       Виразне читання байки «Жаба і Віл».

-          Яка мораль цієї байки? (У байці «Жаба і Віл» Л. Глібов розвінчує дурну пихатість. Жаба, якій забаглося мати таку комплекцію, як у Вола, почала дутися, поки не «луснула» й «не одубіла». У моралі великий байкар підтримує думку про відповідність життя природньому призначенню людини:

Такі і в світі жаби є,

Прощайте, ніде правди діти;

А по мені – найлучче жити,

Як милосердний Бог дає.)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Скласти цитатний план до однієї з байок Леоніда Глібова, прочитати інші байки Л. Глібова.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  22.04.2020

22.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6 клас

ТЕМА. Урок виразного читання № 4. Виразне читання байок.

ЗАВДАННЯ. Виразно читати байки.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Створити ілюстрації до прочитаних байок.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  24.04.2020

24.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6 клас

ТЕМА. Степан Руданський. Співомовки С. Руданського –  унікальне явище у світовому письменстві.    «Добре торгувалось».

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 223 – 225.

1.       Опрацювання біографічних відомостей Степана Руданського.

2.       Робота з літературознавчим словничком

Співомовка — невеликий за обсягом сюжетний вірш гумористично-сатиричного змісту.

Ознаки співомовок:
1. Опис якогось одного комічного або трагікомічного випадку;
2. Стисле зображення події, динамічний розвиток;
3. Несподівана розв’язка;
4. Одна-дві дійові особи;
5. Завершення твору гострим, дотепним висловом.

Гумореска — невеликі віршовані або прозові твори з комічним, жартівливим сюжетом.

Інверсія — це порушення загальноприйнятої граматичної послідовності мови; перестановка частин фрази, яка надає їй особливої виразності.
Записати у зошити.

3.       Виразне читання співомовки «Добре торгувалось»

Яка тема співомовки?
— Яка основна думка твору?
— Кого висміяв С. Руданський у творі?
— Проти кого спрямована сатира автора?
— Які гумористичні прийоми застосував письменник для розкриття ідеї?
— Чим сучасний твір сьогодні?
— Який вираз з твору ви вважаєте афористичним?
— Знайдіть приклади інверсії у співомовці?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Навчитися виразно читати співомовку С. Руданського.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  29.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА

06.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6  клас

ТЕМА. Степан Руданський.  «Запорожці у короля». Висміювання моральних вад, негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору, уміння посміятися над власною безпорадністю та відстояти свою гідність.

ЗАВДАННЯ.

 Робота над співомовкою С. Руданського «Запорожці у короля»

1. Виразне читання твору.

2. Тема: зображення приїзду козаків до польського короля, їх шаноблива зустріч.

3. Ідея: возвеличення мужності, кмітливості козаків, вміння бути дипломатичними.

4. Основна думка: у подібній ситуації поважають і цінують тих (козаків), кого побоюються.

5. Композиція.

Експозиція: приїзд запорожців до короля.

Зав’язка: здивування ляхів зовнішністю козаків, зокрема їх довгими вусами.

Кульмінація: ляхи намагалися посміятися над козаками та їх вусами, пригостивши їх сметаною.

Розв’язка: козаки попросили короля спробувати запропоновану ним сметану.

6. Обговорення змісту твору за питаннями:

• Як король зустрів козаків?

• Опишіть зовнішність козаків за допомогою тексту.

(…В них жупани

Все кармазинові,

І самі такі храбренні,

Вуса прездорові)

• Чому ляхи, побачивши довгі вуса козаків, вирішили нагодувати гостей сметаною?

• Як виявили винахідливість козаки, щоб запобігти насмішкам з боку ляхів?

• Якими рисами характеру наділені козаки, ляхи? (Козаки — сміливі, чемні, відважні, вимогливі до себе і до інших; ляхи — підступні, боязливі, хитрі, діють за власними інтересами)

• Чого вчить нас ця співомовка?

• Як ви поводите себе, перебуваючи в гостях, а також тоді, коли до вас завітають гості?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Навчитися виразно читати співомовки.

Знайти і виписати в зошит 5 інверсій. Виписати з народної творчості вислови про гумор, сміх (за бажанням).

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  08.05.2020

08.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6 клас

ТЕМА. Павло Глазовий. «Еволюція», «Найважча роль». Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних і сатиричних творів.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 229 - 231.

               1. Опрацювання статті підручника про життя і творчість П. Глазового.

2. Ідейно-художній аналіз гуморески П. Глазового “Еволюція”.

2.1.Словникова робота.

З'ясуйте значення слова “еволюція”.

Еволюція — природне явище зміни популяцій, видів рослинного і тваринного світу і ознак у часі в ході історії Землі.

Наукова теорія походження людини на Землі грунтується на вченні, що доводить походження людини від мавпи у процесі еволюції. Основою релігійної теорії є Біблія, де прямо вказано про творіння людей Богом.

2.2.Виразне читання гуморески.

2.3.Бесіда за змістам твору.

— Між ким відбувається розмова в зоопарку?

— Прихильником якої теорії походження людини є батько? Чим, на вашу думку, відрізняється людина від тварини?

— Як ви зрозуміли відповідь батька на синове запитання?

— Що висміює гуморист у своєму творі? (Недалекість, обмеженість людського розуму.)

— Як ви гадаєте, це доброзичливе висміювання чи гостра критика? Яке спрямування цього твору? (Сатиричне. Сатира — різке висміювання суспільних вад.)

2.4.Метод “Мозкова атака”.

 Як ви гадаєте, як повинна жити людина, щоб відповідати своєму призначенню і Божому задуму?

3. Ідейно-художній аналіз гуморески П. Глазового “Найважча роль”.

3.1.Виразне читання гуморески.

3.2.Бесіда за змістом твору.

Чи є доручена синочку роль найважчою?

— Чому мати думає, що це важка роль?

— Яку людську ваду висміює автор?

— Як ви гадаєте, якою людиною виріс син у такої матері?

— Цей твір гумористичний чи сатиричний?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1,2, с. 231.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  13.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА 7 клас

17.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Казкове й реалістичне в повісті-казці, час теперішній і минулий у ній.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 187 – 193.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1 – 3, с. 193.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  19.03.2020

19.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Роздуми про сенс людського життя, моральний вибір кожного.

ЗАВДАННЯ. Відповідати на запитання с. 198 – 199. Опрацювати матеріал  с. 199 – 204.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1 – 3, с. 205.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  31.03.2020

31.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Образи дітей і дорослих у казці.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 210 – 214.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Заповнити таблицю, порівнявши образи дорослих та дітей.

Дорослі	Діти

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber, messenqer, instaqram)

До  02.04.2020

02.04. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Добро і зло у повісті, у сучасному світі та в людині.

ЗАВДАННЯ.

Літературна гра „Нісенітниці”

Знайдіть та виправте помилки в змісті.

Головна героїня пригодницького роману Марії Павленко — це дівчинка Сніжана, яка закохана у свого однокласника Валентина. Однак Валентин закоханий в іншу дівчинку, тому Сніжана дуже страждає. Вона викрала в тітоньки чарівне намисто й може подорожувати в часі, лише повернувши кілька намистинок. Сніжана дізнається, що Валентин покохає її, якщо вона зніме прокляття, яке нависло над її родиною. Задля цього дівчинка має допомогти бабці юзі.

Робота з таблицею

Родина Кулаківських	Сенс життя	Родина Міщенків	Сенс життя	Родина Вишні (Ягоди)	Сенс життя
Гордій		Данило		Клава
Фрол		Михайло		Горпина
Франя		Валентин		Ніна
Яків		Іра		Ліна
Васюня				Сніжана
Іван				Тетяна
Катерина				Софійка
Толик
Батько Вадима
Вадим

Бесіда з учнями

♦ Чому, на ваш погляд, автор подає історію трьох родини?

♦ Які цінності панували в кожній із сімей?

♦ Чи справді за всіма подіями стояло прокляття? Чи, може, щось інше?

♦ Чи позбулася родина Вадими прокляття? Свою думку аргументуйте.

♦ Задля якої мети в повісті-казці показано майбутнє персонажів? Свої міркування доведіть.

♦ Яку людину називають „справжньою”? Чому?

♦ Як ви можете пояснити поняття дружба? Чи є у творі М. Павленко приклади справжньої дружби?

♦ Чому для людини є важливим поняття „родина”? Що воно означає?

Робота зі схемою

Запишіть епітети, які характеризують поняття справжньої дружби, родини, людини.

Справжня людина	Справжня дружба	Справжня родина

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до бесіди з позакласного читання. Анатолій Дімаров «Блакитна дитина».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  07.04.2020

07.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Урок позакласного читання №4. Анатолій Дімаров «Блакитна дитина».

ЗАВДАННЯ.

Аналіз «Блакитна дитина» А. Дімаров

1. Тема повісті – зображення вчинків, поведінки та способу життя п’ятикласника Толика, його багатого внутрішнього світу, бажання самоствердитися, обираючи при цьому не надто ефективні методи реалізації задуманого.
2. Ідея повісті – утвердження думки автора про те, що кожна дитина – оригінальний незбагненний світ зі своїми думками, переживаннями, світосприйняттям; засудження негативних вчинків, які принижують гідність людини.
Основна думка «Блакитна дитина» — Тонке відчуття краси і природи, її благотворного впливу на людину, вміння цінувати дружбу.

Головні герої «Блакитна дитина»: Мати, Толя, Ванька, Директор школи, Федько, Домна Данилівна, вчитель фізики Юрій Сергійович, Василь Гаврильченко, Анжеліка Михайлівна, Кім, Марія Федорівна, Михайло Семенович.

Жанр: автобіографічна повість «Блакитна дитина» — це чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослого письменника про реальне власне дитинство з його позитивом і негативом. Звісно, в повісті гармонійно поєдналися серйозне та іронічне.

3. Авторський відступ (позасюжетні елементи) у творі (виділений трьома зірочками- письменник веде мову від імені дітей свого покоління).
4. Художні деталі, підтекст, їх роль у розкритті характерів героїв (наприклад):
- «Я швиденько гашу цікавий вогник у очах (мені страх хочеться довідатись, як швидко бігла Параска Михайлівна!) і, набравши якомого строгішого вигляду, кажу: «Це – недобре!..» (Батько внутрішньо підтримує витівки сина, бо згадує себе у такому ж  віці, але змушений грати роль вимогливого батька).
- «Йди і постарайся хоч трохи бути схожим на тата, коли він був отаким, як ти! У бабусі, моєї старенької мами, при оцій фразі починають підозріло посіпуватися губи, а я опускаю очі: мені здається, що зараз у мене точнісінько такі вуха, як у сина, – ліхтарі ліхтарями». (Батькові соромно за вчинки та за ідеалізацію його особи).
-«Пліт був високий, та мені хотілося, щоб він виріс до неба. Щоб я ліз по ньому і ліз, ф йому не було кінця-краю...» (Внутрішній неспокій Толика).
5. Засоби гумору у повісті ( на уроках та поза уроками).

ХАРАКТЕРИСТИКА  ОБРАЗУ ТОЛЬКА ІЗ ТВОРУ АНАТОЛІЯ ДІМАРОВА «БЛАКИТНА ДИТИНА»

1.       Жвава дитина, яку часто вважають хуліганом, із яскравою уявою: «Адже коли б оце блакитна дитина залетіла б багато-багато років тому в наш п’ятий «Б» клас, вона не вирвалася б звідти живцем. А якщо й вирвалася б, то з обдертими крилами. І найбільше отого блакитного пір’я, звичайно ж, лишилося б у моїх кишенях».

2.       Совісний: «Увесь той день, до пізньої ночі, не давала мені спокою ота блакитна дитина. І я врешті-решт зрозумів, що не спекаюся її, поки не розповім усієї правди».

3.       Самовідданий: «Я, може, і не наважився б полізти в сад до дядька Матвія, якби не однокласниця Оля з чудернацьким прізвищем – Чровжова».

4.       Сміливий: «Я одразу простягнув своєму найвірнішому другові Ванькові книжки й чорнильницю:

– Тримай!

– Ти що, здурів?!

– Держи і картуз!»

5.    Відчайдушний, самокритичний: «Отоді я й вчинив помилку, в якій каюся й досі. Якби я принишк собі непорушно, Полкан, може, і дав би мені спокій. Але коли йдеться до погибелі, то сам собі накинеш петельку: я вибрав найважче яблуко і пожбурив униз на Полкана».

6.      Дії у складній ситуації: «Гнаний страхом, я пробую здертись ще вище. Гілка не витримала, і я шаснув донизу».

7.     Запальний: «Отам, в очереті, вимочуючи кропив’яну отруту, я поклявся найстрашнішою клятвою помститися дядькові Матвієві».

8.    Коли образа пече серце: «Це була моя перша жорстока образа, моя перша ненависть. І як же вона пекла моє незагартоване серце, які мстиві картини породжувало в моїй розпаленій уяві».

9.    Креативний, роботящий: « Поплювавши на долоні, я шпарко берусь до роботи. Довбаю утоптану землю, кидаю подалі груддя, щоб не лишилося сліду, і ще жодна робота не приносила мені стільки втіхи, як оця».

10.  Марнославний: «Оце жаль тільки, що не можна було признатися, хто копав оту яму!»

11. Легкий на підйом, дотримує слово: «Того ж дня, повертаючись зі школи, Ванько поцікавився:

– Слухай, а ти взяв би жабу до рота?

– Пхі, ще б не взяти! – відповів я хвалькувато, хоч, признатися, не був дуже впевнений у цьому. – Мені ще раз плюнути!.

– А я б нізащо не взяв би! – зітхнув сумовито Ванько.

– Чому?

– Бо від жаби – бородавки. От усипле язик бородавками – що будеш робити?

– Дам полизати собаці. Собака як полиже – усі до одної бородавки пощезають!

– Добре, як буде лизати… А то візьме та й одкусить! Хамкне разок – тільки його й бачили, твого язика!

12.Хоробрий: «Знайшов невелике озерце, наловив пуголовків, вибрав найменшого, сполоснув добре у воді й, набравши якомога більше в груди повітря, обережно поклав пуголовка на висолопленого язика. Точнісінько так, як клав гіркі жовті пілюлі од малярії».

13. Відчайдушний: «Язик мій, утративши пружність, згорнувся ганчіркою, і жабеня, мов шалапутне, застрибало в роті. З усіх сил намагаюсь притримати язиком жабеня і ковтаю його разом із слиною, що наповнила рота.

14. Скромний: « Зупиняли посеред шкільного подвір’я чи в коридорі, недовірливо допитувалися:

– Це ти живі жаби ковтаєш?

Я, сяючи, киваю головою.

–        І велику ковтнеш?

–        Ковтне! –запевняли горді мною однокласники.

Я ж скромно відмовчувався.

15. Хазяйновитий: «Мамі я помагав, хоча іноді й не так охоче, як мамі хотілося б».

16. Роботящий: «Другого дня, повернувшись зі школи, я вирішив прибрати в хаті, щоб мама, зайшовши, побачила і змитий стіл, і чистий, акуратно розставлений посуд, і помиту підлогу.  Я прибирав – брат виносив сміття».

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготувати переказ найцікавішої пригоди героя-підлітка з твору А. Дімарові «Блакитна дитина».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  09.04.2020

09.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Любов Пономаренко. «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с.215 – 220.

1. Словникова робота:

·Гуманізм ― визнання людини найвищою цінністю у світі (синонім людяність, душевність)

2. Бесіда за змістом твору:

― У який час відбуваються події, зображені у творі?

― Хто є дійовими особами в новелі?

― За жанром «Гер переможений» ― це...?

― Чому твір називається саме так?

― Чому авторка вживає німецьку лексику?

3. Проблемні питання:

-       «Чи мали право діти знущатися з Фрідріха?»

― У чому сміливість Л. Пономаренко як письменниці?

(Письменниця порушила важливу проблему, яка схвилює найчерствішу  душу  ― це любов до людей. Вона торкнулася біблійної теми всепрощення, показала ворога –фашиста звичайною людиною з болями, стражданнями і переживаннями).

4.Метод «Гронування»

Фрідріх

· Любить дітей

· Нещасний

· Відчуває провину

· Працьовитий

· Вразливий

· Сентиментальний

· Сумує за миром

· Має потяг до краси

5. Метод «Займи позицію»

― Чи можна простити ворога?

ТАК      НІ      НЕ ЗНАЮ

6. Художня деталь ― виразна подробиця твору, яка подає певний  епізод у несподіваному ракурсі

· Цеглинки  ― любов до праці

· Нагідки ― потяг до прекрасного , віра у краще

· грядка ― його маленька держава

· прикраси з цегли ― творча натура Фрідріха

· хрест ― символ смерті

· Квітка, що розцвіла посеред грудня ― символ незнищенності  людської душі.

7.  Визначення теми , ідеї та основної думки твору

Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто.

Ідея: засудження війни, жорстокості, уславлення гуманізму, чуйності, доброти

Основна думка: треба в будь-якій ситуації залишатися людиною.

8. Композиція твору :

― експозиція: полонені німці зводили будинок

― зав’язка: ставлення Фрідріха до українських жінок-вдів

― кульмінація: самогубство Фрідріха

― розв’язка: фотокартка з двома дівчатками

― згадка про полоненого німця

9. Поняття простору  і часу в художньому творі

― Чому автор ускладнює композицію, подавши дві розв’

язки? Хоча між ними різниця 50 років. (Через 50 років до оповідача прийшло розкаяння за своє ставлення до  Фрідріха, прощення ворогам, які свою роботу виконували на совість. З роками людина стає мудрішою, набирається життєвого досвіду, приходить усвідомлення, що прощення

― одна з найважливіших людських чеснот).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Уявімо собі, що крім фотокартки, яку знайшли через багато років у стіні, там був написаний лист від батька Фрідріха своїм донечкам з адресою.

Відтворіть зміст цього листа в домашньому творчому завданні «Лист від Фрідріха своїм донечкам».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  14.04.2020

14.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Розвиток мовлення (усно). Любов Пономаренко. «Гер переможений». Усне коментування власного розуміння закінчення новели.

ЗАВДАННЯ.

Робота над змістом новели.

1. Коли відбуваються події, зображені у творі?

2. Зачитати, яку роботу виконували полонені німці?

3. Чим займався Фрідріх після робочого дня?

4. Що робили діти, коли побачили скопану грядку?

5. Як ставилися жителі міста до полонених?

6. Чим любив хизуватися Фрідріх?

7. Коли і чому німець перестав садити грядку?

8. Яке він знайшов інше заняття?

9. Яка трагічна подія сталася з Фрідріхом?

10. Що привернуло увагу оповідачки, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?

11. Чому дівчина не зірвала квітку?

12. Якою подією завершується твір?

-          Прокоментуйте, що мала на увазі письменниця, зазначаючи, що "полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем"?

(Спочатку було важко, а потім кожна цеглинка, ніби гріла руки, в стіни вкладалася ціла душа, бо уявляли, що будують для себе, але це була лише мрія).

-          Як характеризує  Фрідріха те, що він любив саджати квіти й робити прикраси зі шматочків цегли?

 (Добрий, щирий, чуйний, працьовитий,  майстер виробів із цегли, мав потяг до прекрасного).

-          Які стосунки були між Фрідріхом і дітьми? Чому він прощав дітям їхні образи?

(Дівчинка та її друзі жорстоко поводилися з полоненим німцем тільки тому, що окупанти принесли багато горя в їхнє дитяче життя. Вони ще не розуміли, що для хворого Фрідріха ця війна стала трагедією).

-          А як дорослі ставилися до полонених? З чим це, на ваш погляд, було зв’язано?

 (Дорослі розуміють Фрідріха краще за дітей, тому поводяться більш толерантно, вдови навіть співчувають полоненим).

-          Що сталося з Фрідріхом? З чим це, на ваш погляд, було зв’язано?

(Безнадія, хвороба, а можливо, недитяча жорстокість дітей).

-          Що привернуло увагу оповідача, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?

 (Під вікном у грудні зацвіла квітка, яку посіяв Фрідріх).

-          Що символізує ця квітка? (Незнищенність людської душі).

-          Які ще образи символи мають місце у новелі?

 (Грядка – "його державка в нашому злиденному місті"; хрест – символ смерті, духовності; фотокартка – людська пам’ять ).

-          Яким чином була знайдена фотокартка з двома дівчатками, що належала Фрідріху? Зачитайте уривок з твору.

-          Про що свідчить ця художня деталь?

 (Фотокартка – найдорожчий скарб Фрідріха. Вона - «лист у вічність», який  дає надію, що Фрідріхові доньки дізнаються, яким був їхній батько і де він загинув).

-          Чи засуджує автор когось із персонажів новели? Чому ви так думаєте?

(Дівчинка подорослішала, і лише через багато років, коли сама стала матір’ю, збагнула всю несправедливість становища, усвідомила глибину страждань полоненого німця).

-          Чого письменниця очікує від нас, читачів?

 ( Ми не повинні забувати свою історію, маємо передати її своїм нащадкам, аби й вони поважали пам’ять загиблих і знали ціну людського життя).

Розповідь від імені героя.

-          Уявіть себе на місці одного з персонажів новели: дитини повоєнного часу, вдови, яка приносить німцям одяг та їжу, охоронця. Як ви бачите Фрідріха з цієї позиції?

Метод «Мозковий штурм».

-          Визначте проблематику твору.

 (Сенс людського життя, людина і війна, гуманізм, милосердя, засудження війни, жорстокості, батьки і діти-сироти, історична пам’ять, добро і зло).

Міні-дослідження

Дібрати цитатний матеріал

ставлення полонених до міста, його жителів;

Полонені «зводили цей квартал з любов’ю і розпачем»; «не любили цей народ, не любили будинки»; «Фрідріх саджав нас на коліна та співав: полонені «всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау». Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки до того часу, поки не бачили творіння своїх рук, з любов’ю згадували свою домівку, були вдячні вдовам за допомогу. Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим майстром.

 ставлення дорослих до полонених;

«Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував»; «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх»; «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною»; «самотні жінки стояли подовгу, роздивлялися прикраси і навіть сплакували».

ставлення дітей до полонених.

« ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці»; «і ми цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку»; «ми не могли його не дражнити, ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав».

«Займи позицію»

- Фрідріх – жертва чи ворог? Чому?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до бесіди з літератури рідного краю. Микола Нечитайло «Дітям про дітей війни» (на вибір).

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  16.04.2020

16.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Література рідного краю №4. Микола Нечитайло «Дітям про дітей війни» (на вибір).

ЗАВДАННЯ. Обговорення прочитаних творів.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до контрольної роботи . «Ти знаєш, що - ти людина…» (твори  Л. Костенко, В. Симоненка,  М. Павленко, Л. Пономаренко).

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  21.04.2020

21.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Контрольна робота №4. «Ти знаєш, що - ти людина…» (твори  Л. Костенко, В. Симоненка,  М. Павленко, Л. Пономаренко) (різнорівневі завдання).

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Повторити матеріал із вивчених тем.

 ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  23.04.2020

23.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Олег Ольжич – український національний герой, лицар духу. «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»). Романтичний максималізм, сила духу, життєрадісність, шляхетність, патріотизм, висловлені образним словом.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 224 – 225, 227 – 228.

1. Виразне читання поезії  «Захочеш – і будеш» .
2. Пошукове завдання.
-  Які настрої та емоції викликала у вас поезія?

 -  Сформулюйте тему та ідею поетичного твору.

   -  Підтвердити свої міркування рядками з поезії.

3. Робота над композицією вірша.
Поділити поезію на окремі частини. Дати їм назву. Про що йде мова у кожній із частин? Записати у зошити.
І — Все в житті залежить від нас самих. ( Тільки доклавши власних зусиль, людина може побудувати щасливе майбутнє, бо часто вона не усвідомлює, наскільки багатим є її внутрішній світ, скільки фізичної сили приховує сила людського духу).
II —Справжнє, наповнене боротьбою життяне для слабких.( Це не означає — крокувати з високо піднятою головою, незважаючи ні на що, це значить приймати виважені рішення, аби не помилитися й виконати свій обовязок).
III — Сумління -вічне мірило вчинків. (Автор називає сумління «невблаганним», адже ми можемо переконати оточуючих, що примусило нас порушити моральні принципи життя, але ми ніколи не зможемо переконати в цьому сумління, не зможемо примусити його замовкнути).
IV — Хвилини вибору і сумнівів. (Слід пам'ятати, що наші дії не можуть керуватись вседозволеністю, ми не можемо діяти за принципом «Ціль виправдовує засоби». Автор у наказовій формі переконує, що майже все в житті залежить від нас самих Це не просто собі поезія. Ні! В ній істина, яка допомагає повірити в себе. А віра у себе - то дуже важлива річ!).

4. Проблемні запитання.
-  Завдяки чому досягається образність    у творі?
-  Як ви розумієте вислів «зрослась небезпека з відважним життям»?
-  Яку пораду дає своїм однодумцям Олег Ольжич?
-  На яке слово у  поезії падає логічний   наголос?

5. Бесіда за питаннями.
-  Чи актуальні сьогодні питання, озвучені Олегом Ольжичем?
-  Який висновок ви зробили для себе?
6. Висновок.
Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна її любов до Батьківщини, мужність, із якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Навчитися виразно читати вірш, аналізувати його. С. 227 – 228.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  28.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА

28.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Олена Теліга. «Сучасникам». Ідея оптимізму і життєлюбства. Моральний заповіт нащадкам.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 229 – 233.

1.   Ознайомлення з біографією письменниці.

2.   Виразне читання поезії О. Теліги «Сучасникам».

3.   Словникова робота.

4.   Евристична бесіда.

- Яке враження у вас склалося від поезії? 

- Який настрій створює вірш? 

- Які роздуми навіює? 

5.   Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Визначте художні особливості або складіть паспорт-характеристику вірша О. Теліги «Сучасникам».

Орієнтовна відповідь

Тема     Послання в майбутнє, звернення до нащадків

Ідея       Авторка закликає горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису суворої самодисципліни та обов’язку, не втрачати людських рис на тернистих шляхах випробувань

Мотив  Автобіографічний, усеперемагаючого життєлюбства

Жанр лірики     Громадянська (патріотична)

Художні засоби

Епітети                «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», «ясних привітів»

метафори          «Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі». «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»

риторичні оклики         «Не треба слів! Хай буде тільки діло!»

звертання          «О, краю мій, …»

інверсія               Хуртовині сніжній

образи-символи            вогонь, вода, вітер — символізують буремність, неспокій, очищення, оновлення

 Висновок. Лірична героїня вірша О. Теліги «Сучасникам» — сувора й спокійна, зі стоїчним характером. Вона живе повнокровним життям, у якому переплелися радість і горе, сміх і біль. Вона щедра, і що віддає — не міряє, її серце загартоване, вона поважає більше діло, ніж слово.

Створення психологічного портрету.

Змалюйте психологічний портрет ліричної героїні вірша «Сучасникам».

(Сильна, мужня, сувора, щира, вразлива, тверда, безкомпромісна.)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Уміти розповідати про життя та творчість О. Теліги, характеризувати її творчість; навчитися виразно читати, аналізувати вірш «Сучасникам»

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  30.04.2020

30.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Олександр Гаврош. «Неймовірні пригоди Івана Сили». Повість про пригоди українського силача, який став чемпіоном Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту, об’їздив пів світу, здобувши безліч перемог.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с.236 – 243.

1.       Опрацювання статті підручника про життя і творчість О. Гавроша.

2.       Довідка.

Іван Фірцак — Кротон народився в селі Білки 28 липня 1899 року.

З двадцяти років працював у Празі вантажником. Дивував неймовірною силою. Став відомим завдяки вуличним кулачним боям. Неодноразовий переможець у змаганнях з важкої атлетики. Чемпіон Чехословаччини з рукопашного бою й важкої атлетики.

Залишив любительський спорт. Працював артистом празького „Герцферт-цирку”. Виступав у 64 країнах світу. Цирковий псевдонім — Іван Сила. Коронні номери:

• виходив на сцену та виносив на плечах циркову трупу на спеціальному манежі;

• рвав залізні підкови й ланцюги; жонглював важкими предметами (гирі, кулі, штанги);

• лежав на розбитому склі, тримаючи на собі 500 кілограмів маси;

• зубами чи носом тягнув вантажівки; забивав кулаками цвяхи в дубові дошки і витягав їх зубами; гнув пальцями залізні прути та цвяхи, робив з них різні фігури, які роздавав глядачам.

В Іспанії убив руками бика. За це його назвали Кротоном — іменем античного героя, який, прийшовши на олімпійський стадіон з биком на плечах, протримав його так півтори години.

Іван Фірцак одружився з повітряною гімнасткою чешкою Руженою Зікл. Вони мали восьмеро дітей. Чимало з них теж були дуже спортивними й виступали в їхньому родинному цирку, з яким Фірцаки їздили Закарпаттям. Дружина пережила видатного силача на п'ять років. Вони створили унікальну програму, з якою об'їздили всі великі міста Європи та Америки. Переможець конкурсу краси чоловічого тіла в Парижі. У силових змаганнях неодноразово перемагав найсильніших боксерів і борців. 1928 року названий найсильнішим чоловіком світу. Англійська королева власноруч вручила Кротону пояс, манжети та шолом, оздоблені золотом та діамантами. Після однієї з перемог у Бразилії вболівальники переможеного розтрощили Фірцаку череп. Вижив, прооперований у США, — частину черепа замінили золотою пластиною. У 30-ті роки повернувся на батьківщину. Виступав у містах і селах Чехословаччини. Після входження Закарпаття до складу Радянського Союзу працював на різних роботах. Не припиняв свої циркові виступи аж до смерті — на сценах клубів та сільських майданчиках його знамениті номери могли бачити усі закарпатці. Помер 10 листопада 1970 року. Похований у селі Білки на Іршавщині.

3.       Робота з текстом твору.

4.       Відповіді на запитання. С. 242 – 243.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1 – 3, с. 243.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  05.05.2020

05.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Олександр Гаврош. «Неймовірні пригоди Івана Сили». Іван Сила (Іван Фірцак) – утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 243 – 247.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1 – 3, с. 248.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  07.05.2020

07.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас

ТЕМА. Олександр Гаврош. «Неймовірні пригоди Івана Сили». Морально – етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба і любов, чесність і підступність.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 248 – 254.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1, 2, с. 254.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  12.05.2020

 УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

16.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА. Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути». Повість про школу й проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 220 – 225.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1- 3, с. 225.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  18.03.2020

18.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА. Образи Славка Беркути, Юлька Ващука, Стефка Вуса та Лілі Теслюк.

Засіб створення образу	Реалізація образу
1.Місце героя в системі образів твору	Славко Беркута – головний позитивний персонаж.
2.Ставлення автора до героя	Образ-персонаж розкривається упродовж твору, автор схвалює наполегливість Славка, його волю до життя, вміння кидати виклик хворобі і перемагати її.
3.Зовнішній вигляд	Звичайний, пересічний семикласник, худорлявий, підтягнутий, середнього зросту із спостережливим поглядом.
4.Становище в соціумі	Добросовісно навчається в школі, щирий товариш, відвертий і вірний у дружбі, поважає вчителів, вдячний син, батьки приділяють належну увагу його вихованню. Оточення впливає на героя позитивно.
5.Внутрішній світ, коло інтересів	Цікавиться спелеологією, науковими відкриттями, любить читати, досліджувати; найкращий у львівській команді фехтувальник.
6.Ставлення до інших героїв	Любить і поважає батьків, авторитетними для нього є вчитель географії та тренер; Славко симпатизує Лілі, знаходить спільну мову зі Стефком; стосунки з однокласниками будує на принципах взаєморозуміння і взаємоповаги. Конфліктує з Юльком, бо той дуже зверхній, самовпевнений, заздрісний.
7.Вчинки	Дії і вчинки заслуговують на повагу: у 8-річному віці переміг хворобу ніг, згодом став фехтувальником; допомагає батькам, співчуває мамі,виховує в собі почуття відповідальності, як у батька; дружить з Лілі; здатний на самопожертву (у 5 класі піддався на змаганнях Юлькові, щоб той став чемпіоном із шахів), любить природу.
8.Мова	Відображає внутрішній світ, хлопець уміє послідовно викладати думки, має великий словниковий запас; проте ніколи не виправдовується, коли його звинувачують у тому, чого він не робив. Замовчує власну правду.
9.Провідна ідея, яку втілює образ	Осмислення важливості моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків. Чесність, лицарство, відвага, наполегливість, гідність, вірність, самоствердження, самореалізація.

Юлько Ващук ( інтелектуал, відмінник; захоплення малюванням коней; нелюбов до музики, природи; зверхність, заздрість, самовпевненість; неповага до батьків, невміння знаходити спільну мову з татом і мамою; брехливість, підлість; здатність на кримінальний вчинок; непублічне визнання своєї провини).

Лілі Теслюк (доброзичливість, толерантність; гарний товариш, лідер класу; цікавий співрозмовник; справедливість, чесність, критичне мислення; творчість, мистецтво; вірність у дружбі; допитливість, пошуки правди; правильне виховання в сім’ї).

Стефко Вус (напівсирота; негативний вплив батька; теплі почуття до бабусі й сестри ; небажання вчитися, байдужість; скрутне матеріальне становище;   повага до вчительки, яка вилікувала сороку; любов до природи; потрапляє під негативний вплив).

ЗАВДАННЯ. Відповідати на запитання с. 230 – 231.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1- 2, с. 231.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  30.03.2020

30.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА. «Максимальне навантаження» як вияв моральності та відповідальності в житті.

ЗАВДАННЯ. Відповідати на запитання с. 236.

Славко Беркута, Юлько Ващук, Стефко Вус, Ділі — головні герої твору, яким властиві індивідуальні, а разом із тим і типові характери дітей-підлітків. Н. Бічуя психологічно глибоко змалювала тип героя-дитини, що намагається самоствердитися, наполегливо, шляхом „максимального навантаження” йде до своєї мети (виліковує себе, щоденно тренується, щоб бути найкращим фехтувальником), уміє переживати поразки, бути самокритичним і робити висновки. Так, це дійсно про Славка Беркуту. Ситуації, у які потрапляє підліток, не тільки загартовують його характер, силу волі, підтверджують морально-етичні переконання, а й додають досвіду, роблять його дорослішим. „Але ж до кожної людини врешті приходить момент, коли вона стає старшою, і не обов'язково для цього лічити свій вік на десятки — події не раз важать більше, ніж час”, — читаємо у творі.
Юлько Ващук — герой, характер якого формується під впливом надмірної любові батьків та їхнього ставлення до людей, яких вони вважать нижчими за соціальним статусом. Однак поруч зі славолюбством, зверхністю, зневажливим ставленням до інших, заздрістю, нечесністю в цього хлопчини є й позитивні риси. Він глибоко емоційний і вразливий. Юлько спалює свої малюнки через те, що Славко порівнює його коней з уже десь баченими; не може змиритися з тим, що його батько привласнив чужі думки, роздуми, видавши книгу-плагіат про Львів.
Письменниця вміє максимально чітко показати персонажа через призму його внутрішнього світу, переживань, світоглядних переконань. Вкраплення в текст внутрішніх монологів, міркувань вголос, акцентування на психологічних деталях портретотворення, опис вчинків, показ зображуваних подій „очима” то одного, то іншого персонажа — шляхи, за допомогою яких авторка створює багатоаспектний, колоритний, цілісний і повноцінний образ дитини.
Ще один тип характеру — Стефко Вус. За допомогою художніх деталей, фрагментів авторської розповіді, нанизаних одна на одну подій-ситуацій (як, наприклад, випадок із сорокою, розмови з сестрою та колишньою вчителькою) читач дізнається про весь пройдений підлітком шлях. Його поведінка зумовлена середовищем, яке змушує оздоблюватись, „наїжачуватись”, щоб таким способом захищатися від жорстокості світу. Внутрішньо Стефко інший: він може бути ніжним, добрим і лагідним, турботливим братом і справжнім другом. Він живе у своєму світі спогадів про бабусю Олену, світі сільської природи, і йому складно адаптуватися до життя в місті, в одній квартирі з батьком-п'яницею. Проблема недоглянутості сиріт і напівсиріт, дітей із неблагополучних сімей — особливо гостро постає сьогодні.
Успішна, всебічно розвинена і талановита дівчинка Лілі, яка виявила себе і в кіномистецтві, і у бальних танцях, і у вивченні іноземних мов — ще один яскравий образ дитини у повісті, який, хоч і не так глибоко психологічно вмотивований, але важливий порушеною проблемою лідерства.
...Письменниця дуже влучно змалювала образи байдужих, а то й жорстоких педагогів — класного керівника, директора, які не цікавляться учнями. І тут же з'являється альтернатива таким персонажам — образи вчителя-географа, що вміє побачити дитячу душу, підтримати й допомогти, чи тренера Славка Беркути, який бере на себе роль старшого брата, розуміє дитячу душу. Справжні морально-етичні цінності позачасові, як і твір, що вчить щирості, відкритого погляду на світ, вірі в добро, любові, прощенню, прагненню до гармонії і самовдосконалення.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1- 2, с. 236.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  01.04.2020

01.04. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА. Проблема особистості в сучасному світі. Особливості композиції твору.

ЗАВДАННЯ. Відповідати на запитання с. 240.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання  с. 240.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  06.04.2020

06.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА. Розвиток мовлення (усно). Дискусія про труднощі дорослішання, осмислення важливості моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків.

ЗАВДАННЯ.                                   

На минулих уроках ми з вами розглянули сюжет повісті Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути», і ви навіть пофантазували на тему, як міг би змінитися сюжет твору, якби герої змінили певні зі своїх вчинків. Сьогодні ми з вами зосередимо увагу саме на проблематиці повісті та з’ясуємо, чи дійсно, проблеми, яких торкається Ніна Бічуя є актуальними й зараз.

1.       Пригадайте, що таке проблематика твору.

Проблематика художнього твору – це сукупність проблем, які автор розглядає у творі.

2.       Робота над проблематикою твору. Кроссенс.

То які ж проблеми порушено у творі «Шпага Славка Беркути»? Пропоную вам переглянути кроссенс та дослідити це.

Самореалізація	Стосунки батьків та дітей	Шкідливі звички
Справедливості	Дорослішання	Дружба і суперництво
Відповідальність за свої вчинки	Ставлення до тварин	Кохання

1.       Бесіда за питаннями

·         Як кожна із цих проблем розкривається у творі?

·         Яка з них є наскрізною?

·         Чи можна сказати, що й інші проблеми з нею пов’язані?

·         Чи є вони актуальними у наш час?

·         Як ви вважаєте, чи є проблема стосунків батьків та дітей однією із найважливіших, яку підіймає автор?

·         Чому?

·         На прикладі яких героїв твору ми можемо її відстежити?

2.       Робота з афоризмами

Прочитайте афоризми. Які з них можна застосувати до героїв нашого твору? Свою відповідь аргументуйте

1.       Буває добра вівця і від безпутного батька.

2.       Повага – це межа, яка охороняє як батьків, так і їх дитину, одних вона оберігає від прикростей, інших – від мук совісті.

3.       Батьки, заохочуючи капризи дітей і балуючи їх, коли вони малі, псують в них природні завдатки, а потім дивуються, що вода, джерело якої вони самі отруїли, має гіркий смак.

4.       Завжди підтримуйте своїх дітей, мотивуйте їх. Навіть проста фраза: «Я вірю, у тебе все вийде» часом може допомогти дитині перевернути гори на шляху до результату.

5.       Щоб змінити свого сина, батько спочатку повинен змінитися сам, інакше він грає з вогнем.

6.       Дітей не відлякаєш суворістю, вони не переносять тільки брехні.

3.       Робота над змістом твору

·         Які розділи, на вашу думку, найкраще передають стосунки між батьками та дітьми?

·         Прочитайте пестливі слова, які вимовляли мама і Юлько у діалозі, як вони характеризують стосунки між рідними людьми?

·         Що Юлько думає про свою маму? Зачитайте

«Гарна моя мама, — провів її поглядом Юлько, наколовши на виделку хрумтячу картоплю, — дуже гарна моя мама. Я колись намалюю її портрет, слово честі».

·         Як ви ставитесь до того, що Юлько цілує маму у щоку, потім просить серветку, потім говорить комплімент і просить каву?

·         Зверніть увагу на такі слова мами: «не відбирай мамі здоров᾽я, не відбирай мамі приємності…» Як ви думаєте, для чого автор використала такий прийом?

·         А які стосунки у Юлька з татом?

·         Чому вони змінюються?

·         Що відчуває Юлько після того, як дізнався про татову брехню? Зачитайте

Завтра всі знатимуть. Завтра всі говоритимуть: «Он Юлько Ващук, це його батько…».

Добре б завтра прокинутися раптом кимось іншим — не Юльком Ващуком, ні, ким завгодно, аби не Ващуком. Звичайним, буденним…ким завгодно, аби не Ващуком…

Вимовляв своє прізвище подумки, пошепки, майже вголос, і воно здавалося неприємним, чужим, воно не мало нічого спільного з ним самим, ніби жило собі окремо. Чому ж він має відповідати — завтра і ще потім не раз, напевно: «Це твій батько, так?»

Чому він мусить — за тата?

Ващук. Юлько Ващук. То це твій тато?

Ні. Не мій. То хтось інший. Не мій тато. Він ніколи ніякої книги не писав. Та кажу ж вам, не він. Дайте мені спокій, я ж сказав. І взагалі, що вас те обходить? Мій тато — не мій; Ващук я — не Ващук? Дайте мені спокій.

Був би ти хлопцем, я б знав, тату, що казати, а як розмовляти з тобою? Удавати, ніби нічого не трапилось? Можна й удавати.

Ти самого себе одурював, тату? Сам до себе…

Навіщо ти так зробив, слухай, ти можеш сказати, навіщо ти так зробив?

То твій тато, Юльку, та признайся, то ж твій тато!

А вдома? Як удома?

Тато:

«Ходи, я покажу тобі диво…».

Ні, тату, дякую, я маю робити уроки.

Зрештою, може, це й не так важко: удавати. Всі троє удаватимуть.

Усі троє удаватимуть (ніби нічого не трапилось). Чому ж ти так зробив, тату? Ти тоді не думав, що я існую на світі?

• Чому, на вашу думку, Юлько не наважується поговорити з татом?
• А які стосунки з батьком у Стефка?
• Якими словами батько звертається до сина?
• А як на його слова реагує Стефко? Про що це свідчить?
• А як поводить себе удома Славко?
• Які в нього стосунки з батьками?
• Про що Славко любив розмовляти з мамою?
• Як вона ставилася до безладу у кімнаті сина? Зачитайте

Славка не було в кімнаті, а мама відчувала його присутність у тому безладді на столі. В покинутій недопитій склянці чаю. В книжках на полицях у шафі. У фотографіях підземних печер на стіні. Бачила його замислене, майже зовсім ще дитяче обличчя, — коли розв’язував задачі, куйовдив пасмо волосся над чолом, отак накрутить на палець кільце русявого волосся, випне губи, про що думає? Цікаво, які думки снуються в синовій голові? Чи може він сам їх окреслити, висловити? Не завжди вистачає відваги запитати: «Над чим міркуєш, малий?»

Мама розглядає книжку, яку щойно читав Славко: «…завжди нагадувала мені знак запитання…»

Перегортає зошити, списані широким чітким почерком. Якісь аркуші, розмальовані контурами відомих і невідомих континентів, на суперобкладинках підручників — назви книжок, скорочення і декілька разів: «Блакитні печери», «Блакитні печери…»

Шпага. Книжка. Старі спортивні кеди на підлозі. Блакитні печери. Кільце русявого волосся на пальці. Висловлені й невисловлені сумніви. Думки невловимі й легкі або ж важкі не по-дитячому. «Мамо, а ти не будеш сердитися?»

Син.

• Чому вона не сварила Славка через безлад?
• А як батьки Славка відреагували на його бійку з Юльком? Зачитайте

Тато з’ясовував, як Андрій Степанович: навіщо я бився з хлопцем, який ніколи не тримав шпаги в руках? Тим більше, хлопець той — мій приятель. Врешті погодилися з тим, що трапився прикрий випадок, ніхто й не припускав, ніби Славко Беркута міг навмисне поранити свого друга…

Мама купила мандарини:

— Ти повинен піти. Що? Як тобі не соромно! Ти скалічив товариша, а тепер не можеш відвідати його? Та хоч би для того, щоб попросити вибачення у Юлька і в його матері. Ти що, просто маленький боягуз, сину? Віднеси мандарини. Я пригадую, він їх дуже любить. То ти йдеш, сину?

— Ну добре, піду… Але без мандаринів!

·         А як вони відреагували на повістку до суду? Зачитайте

Тато узяв сина за підборіддя, підвів його голову:

— Сину, то що ж це? Як ти мені все поясниш, мій хлопчику?

І від лагідного батькового руху, від ласкавого «мій хлопчику» Славко раптом відчув себе сильним і здатним довести власну правоту. Бо ж могло бути інакше. Бо ж тато міг також сказати: «Один раз повірили — досить. Досить».

— Я не пив. Я не був там, тату, я нічого такого не робив, я не знаю, що це все означає!

Тато вірив. Навіть не запитав, де Славко був того вечора, йому не треба було встановлення алібі, тато сказав:

— Нікуди ви не підете! Ні ти, ні мама! Ніхто! Я сам піду!

Тато не погрожував: «Я їм покажу! Влаштовувати судилище! Травмувати дитину!» Ні, тато нічого такого не говорив. Він розумів: хлопцеві доведеться ходити до школи, вчитись у вчителів, які вирішили судити його, не встановивши вини, і тато не кричав і не говорив ніяких гучних слів. Він просто хотів прийняти удар на себе і врятувати Славка, і пояснити всім, що його син не міг бути винен. Але син не погодився. Він навіть усміхнувся:

— Ні, я не хочу ховатися. Я не винен у тім — навіщо мені ховатися? Пам’ятаєш, ти… тоді… тоді ти казав про максимальне навантаження? Ну от, не треба замість мене йти завтра до школи, тату!

• Як ця ситуація описує стосунки в цій сім’ї?
• Чому татове «мій хлопчику» надало Славкові мужності?

4.       Проблемне запитання

Як ви вважаєте, яка роль сім’ї у становлення особистості? Як стосунки у родині впливали на розв’язання інших проблем наших героїв?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до контрольної роботи з теми «З української прози.

М. Коцюбинський, О. Довженко, Н. Бічуя».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До 08.04.2020

08.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА. Контрольна робота №5. З української прози. М. Коцюбинський, О. Довженко, Н. Бічуя (різнорівневі завдання).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Повторити матеріал із вивчених тем.

13.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА. Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало». Проблема  свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності та мрії, людини в суспільстві, її знеосіблення.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 243 – 253.

 Видатний український філософ  Г. Сковорода найвищою цінністю свого вчення проголосив уміння кожної людини бути собою. А чи замислювались ми над тим, що це означає? Кожен з нас – неповторна й оригінальна особистість із власними потребами, переконаннями, мріями й бажаннями. На жаль, не кожен і не завжди хоче залишатися неповторним і оригінальним, вважаючи за краще керуватися життєвими принципами інших людей. Часто нам легше погодитися з чиєюсь думкою, аніж доводити свою, змовчати за нагоди, щоб уникнути проблем, поступитися тому, хто має владу або якусь іншу перевагу… Чи правильно це?

1.Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

- Чи правильно це?

2. Робота над змістом твору.

Запитання за змістом оповідання з наведеними у дужках варіантами відповідей:

 – з яким словом асоціюється кличка Шептало? (Шептати, притишений, приглушений);

– чим Шептало відрізнявся від гурту коней? (Був білим, високого походження, не любив гурту, вважав себе вищим за інших, був гордим);

– чому в Шептала були особливі стосунки з конюхом? (Степан поважав його, жалів, не посилав на важку роботу);

 – чого білий кінь соромився? (становища робочої худоби, упряжі, їзди до міста);

– чому Шептало прикидався сіреньким та покірненьким? («Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки»);

– коли виявляється твердість характеру Шептала? (обурений брутальністю конюха і підпаска, Шептало «як ніколи досі, відчув свою неволю» і вирвався з чіпких рук хлопця);

– як Шептало насолоджувався волею? (до пізньої ночі бігав кінь по лугах і яругах, насолоджуючись волею, яка «пахла живою вільгістю, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна»);

 – чому Шептало виправдовував своїх кривдників? (скупавшись у річці, він «побачив у водянім дзеркалі себе – незвично білого, аж до щему в очах». Гірка правда відкрилася Шепталові. Це тепер, змивши із себе пил і бруд, він знову став білим красенем, а там, у стайні, був «бруднувато-сірим, попелястим» і звичайним, як усі. Тому, мабуть, конюх і дозволяв собі бити його батогом);

 – чому Шептало повернувся до гурту? (Він не хотів бути білим конем, викачався у багнюці, аби з часом повернулася колишня «сірість». «А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Головне, щоб він, Шептало, знав про свою білизну, а про чуже око краще лишитися колишнім»);

– чому письменник вирішив донести свої ідеї саме через образ коня? (Коні розумні й близькі до людини, спілкування з кіньми лікує деякі хвороби).

3. Метод «Асоціативний кущ».

Охарактеризуйте і запишіть риси вдачі Шептала. (Спокійний, розсудливий, розумний, витривалий, волелюбний, щирий, гордий, терплячий, вірний, довірливий, покірний, вміє пристосовуватись, не хотів бути «як усі», опирався «сірій» буденності, але зазнав поразки у боротьбі).

В основі твору – алегоричні образи, які допомагають зрозуміти, хто є хто. За допомогою алегоричних образів письменнику вдалося правдиво відтворити вплив епохи тоталітарного режиму на людину. Та жахлива епоха принижувала людину, Людину, яка має власне ім’я й індивідуальні особливості; Людину, яка народжена, аби бути вільною.

 Які проблеми, порушені в оповіданні? (Проблема людини в суспільстві, її знеособлення; свободи і неволі; особистості й натовпу; дійсності й мрії).

Висновок. Людина не повинна зраджувати своєї індивідуальності, людської гідності, мрії, самої себе.

4. Скласти сенкани до слів «воля», «людина».

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Написати продовження твору «Білий кінь Шептало».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  15.04.2020

15.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА.  Юрій Винничук «Місце для дракона». Повість-казка про сучасний світ, у якому  й досі живуть «драконячі закони».

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 254 – 263.

1.Бесіда.

— Як ви ставитеся до казки? Чи не вважаєте, що вже „виросли” з неї? Якою повинна була б бути казка, щоб зацікавити вас?

— Чи зустрічали ви людей, які не вміють робити зло, заради інших поступаються своїми інтересами? Як до них ставляться оточуючі? Чи не вважають їх, м'яко кажучи, нерозумними?

— Чи можна, на ваш погляд, за допомогою казки змінити сучасних людей, суспільство на краще?

2. Виразне читання І умовної частини повісті-казки Ю. Винничука „Місце для дракона”.

3.  Словникова робота, обмін враженнями про прочитане.      

4.  Евристична бесіда.

— Чим був занепокоєний князь люботинський?

— Розкажіть про дракона. Чому він залишився без належного драконячого виховання?

— Чому пустельник не хотів учити дракона грамоті?

— Як дракон відреагував на виступ лицарів?

— Чому князь наказав загасити вогонь, який розпалили, щоб викурити дракона?

5. Заповніть таблицю, зробіть висновок.

РИСИ ДРАКОНА ГРИЦЬКА

Драконяче	Людське
Висновок.

6.  Творче завдання.

Напишіть список сучасних „драконячих законів”, про які алегорично говориться в повісті-казці „Місце для дракона” Ю. Винничука.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання  1,2, с. 263.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  22.04.2020

22.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА.  Парадокс: дракон Грицько – поет і християнин. Характеристика головних образів.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с.  263 - 270.

1.Бесіда .

·         Що ви пам'ятаєте про життєвий та творчий шлях Ю.Винничука?

·         Який улюблений творчий метод Юрія Винничука (літературний стиль)? (Магічний реалізм)

·         Які‌ ж основні особливості магічного реалізму? Звідки почерпнув Юрій Винничук такий літературний стиль? (Магічний реалізм — це течія реалізму, у якій органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного, таємничого. Магічний реалізм притаманний літературі Латинської Америки.)

·         Який‌ жанр твору «Місце для дракона»? Які його особливості? («Місце для дракона» — повість-казка. Повість-казка, або або казкова повість вирізняється тим, що в ній, як і в казці, багато вигадки та фантазії, але герої діють протягом тривалого часу)

2. «Мозковий штурм»

1.Із яким персонажем твору ми знайомимося найперше? (Із князем) 

2. Що ж це за чоловік? Де він живе? Чим займається? (Князь жив та правив у Люботині, через те його називали князем люботинським, іншої назви в творі немає.) 

3. У творі є ось така цитата «Князь люботинський куняв у кріслі, за-колисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених. Були це особливі сни, бо з'являлися вони лише в полудень, а вночі ніколи…». Князь «оголосив по всьому князівству наказ, щоб ані одна душа не важилася в полудень потривожити його супокій».

 4. Чому князь так плекав сни про «війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених»? (У давнину князь робив багато подвигів, а зараз став старим, лінивим, нездатним до боїв, як і усі його підопічні. Ніхто не хотів воювати, тому війна могла князю лише снитися).

5. Чи характеризує князя наказ про цілковиту полудневу тишу як людину, що плекає лицарські традиції? (Ні, цілковита полуднева тиша призвела лише до ліні та нудьги, яка абсолютно не могла спонукати жителів Люботина до пробудження відваги, мужності та прагнення бути лицарем).

6. З якою проблемою зіткнуся князь? (Князь мав доньку Настасію, яку потрібно було вже видавати заміж, але за древнім звичаєм її руку отримає лише лицар, та ще й той, що зробить якийсь великий подвиг.) 

7. А чому ж в Люботині не стало війська? (Князь сам у цьому винен. «Раніше князь утримував невелике військо, та, оскільки не було війн і воно влітало йому в дзвінкий гріш, розпустив його».) 

8. Чи справді на березі річки Бистриці бачили дракона? Який він був? («Дракон ще був зовсім молодий. Минуло вісім років, відколи він вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печері. Не було кому заопікуватися ним та навчити драконячого способу життя, бідолаха навіть не знав, чим повинен харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші».)

 9. Чи мав дракон товаришів? (Так, він познайомився із Пустельником.) 

10. Який талант відкрився у дракона? (Він мав хист до написання віршів.)

3. Бесіда .

·         Доберіть‌ синоніми до слова «вірний». 

·         Поясніть‌ лексичне значення слова.

·         Як‌ називають людину, яка відмовилася від своїх переконань? 

·         Доберіть‌ синоніми до слова зрада.

·         У чому схожість визначень «вірність» та «зрада»? 

·         У чому їх відмінність?

·         Чому‌ князь зраджує дракона?

·         Де б не виявлялася зрада — у сім'ї, у народі або країні, стосовно людей, до неї завжди ставилися однозначно. Вона засуджується. Інколи спричиняє за собою відплату — смерть. Чи підтверджена ця думка у творі?

·         Яку зраду вважають найкарколомнішою? (Зраду самого себе.) 

·         Коли ми зраджуєм собі?

4. Подайте характеристику князя Люботинського 

Пошукова робота

Знайдіть у тексті цитати, де сказано про патріотичні почуття.

— А ви оголосіть краще, що мене вбито. Я сидітиму тут і носа нікуди не потикатиму.

— Аякже! А де труп? Ти мені трупа давай, а тоді сиди: хоч сто літ! А хто бачив, як тебе було переможено? Гадаєш, всі такі дурні? Я через  тебе ночей не сплю, вже третій день п'ю. Так і зіпсуюсь до дідькової мами. А що з дочкою буде? А з Люботином? В тебе що — патріотичні почуття притуплені?

— Та ні…але я ще такий молодий…не нажився ще…

— Шкода. Але що робити?

— Так, це правда. Але я вже знаю, що зроблю. Я вийду на герць. Заради князя, заради його доньки і заради Люботина. Мого Люботина. Бо ж це і моя земля!

— Що ти говориш?! Ти повинен жити! Життя володаря не варте й одного рядка поета! Ти повинен писати!»

— Ну і що? Ваш батько не винен, що мусить брехати. Якби я був справжнім драконом, то й не треба б цієї кумедії.

— Або якби князь був князем…І я—сама собою…І всі люди—людьми…А не драконами. Ах, я знаю, що зроблю! Зараз вийду до них в оцій чистенькій сукні…Нехай побачать, що нема вже кого визволяти…

— …є лицарі із‑за границі, розумієте? Ми в жодному випадку не повинні перед ними острамитися. Але й підтяти вас жоден з  них не сміє. Цього ми дозволити не можемо. Герой мусить бути свій. Так би мовити, для історіїі для прикладу.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання  1,2, с. 270.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  27.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА

27.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА. Проблематика твору: роздуми про добро і зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви.

ЗАВДАННЯ.

1.  Проаналізувати текст: записати у зошити композицію твору.

2. Характеризувати образи дракона Грицька, Пустельника та Князя.

3. Виділити проблематику (у зошит)

    У книзі Юрія Винничука "Місце для дракона"  все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.

     З твору ми дізнаемся що одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють драконячі закони. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд.

      У своєму творі Юрій Винничук порушує одвічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви. У сучасному світі кожен намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості захищаючи добро, правду, справедливість.  Саме такими  є дракон Грицько та Пустельник. Але є й ті, що живуть за іншими принципами, які здатні обманути, втертися в довіру, згодом і зрадити.

       Добро і зло, вірність та зрада, проблема вибору, доцільність самопожертви — все це неперевершено обіграв у своїй повісті-казці «Місце для дракона» Юрій Вінничук. Дивна історія, у якій добро і зло помінялося масками, де дракон не хижак, що поїдає людей, а гуманіст-мрійник, який читає Біблію та пише вірші, а благородні лицарі — підступні та зрадливі. Історія, де люди стали драконами, а дракон більше людина, ніж самі люди.

Композиція твору “Місце для дракона” Юрія Винничука

Пролог. Спокій і затишок запанували в князівстві, люботинці відвикли боронитися, запанувала нудьга безроздільно, викликаючи неймовірну лінь і розмореність.

Зав’язка. “Так  і оголосіть: хто переможе дракона – пошлюбить князівну і сяде на престолі. Бій з Драконом – святе діло.” Тут народ валом повалив.

Розвиток дії. Через Пустельника Князь познайомився із Драконом, втерся йому в довіру і попросив допомогти в такому делікатному ділі – віддати життя заради “спасіння Люботина”.

Кульмінація. І Лицар, заплющившись, навідліт рубає мечем у те око, в якому він, наче у дзеркалі та в цю мить надлітає джура і спис його з розгону впивається, мов жало оси, а голова Драконова сіпається. Дракон важко падає, голова його гупає об землю, і чи то почулося Лицарю, чи справді долинуло: “Дякую”.

Розв’язка. Дракон убитий, новий князь знайдений, до того ж саме той, кого вподобала молода князівна, але старий Князь не знаходить собі спокою, його мучить совість. Він приходить час від часу на могилу Дракона, я кого похоронили біля Пустельника, розмовляє з ними, наче із живими, і незабаром й сам помирає біля їхніх могил.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до бесіди з позакласного читання. Марина і Сергій Дяченки «Ритуал».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До 29.04.2020

29.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА. Позакласне читання №4. Марина та Сергій Дяченки «Ритуал».

ЗАВДАННЯ.

1.       Прочитати   філософську казку "Ритуал".

2.       Записати у зошит сюжетний ланцюжок і головних героїв. Скласти коротку характеристику.

       Мабуть, кожен із вас знає стару добру казку про прекрасну принцесу, яку викрав із замку лихий дракон, і як вона, бідолашна, ув’язнена у високій башті, чекає на свого лицаря-визволителя. Але що робити, коли прекрасна принцеса насправді виявляється високою непривабливою дівчиною зі складним характером і довгим носом? І не зрозуміло, кому варто довіряти більше, драконові чи принцу?.. Це мудра повість про перше кохання і першу зраду, про добро і зло, які помінялись місцями, і про те, що щастя варте того, щоб на нього чекати.

    Загадковий фентезі-роман українських письменників Марини та Сергія Дяченків вважається одним із найсильніших і найпопулярніших українських фантастичних творів. Він уперше побачив світ 1996 р., українською мовою був перекладений і опублікований у 2006 р. видавництвом А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Обкладинка від Владислава Єрка, відомого своїми роботами до серії книг про Гаррі Поттера, спонукає взяти книгу до рук і погортати її, а вірші дракона-поета обов’язково захочеться виписати в окремий записник і потім час від часу перечитувати.

І родиться місяць — покривлений пазур

Першого в світі дракона.

Ніч ненаситна.

Небо бездонне

Свого часу роман був відзначений двома престижними нагородами: 2-ою премією Національного конкурсу «Книга року-2006» та дипломом за краще видання Львівського Форуму видавців. «Ритуал» у світі фантастичної літератури цінують на такому рівні, як, наприклад, у жанрі детективу – книги Агати Крісті.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготувати текст повісті Валентина Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До 04.05.2020

04.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА. Валентин Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Гумористична повість про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі.  

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 282 – 284.

-Сьогодні ми розпочинаємо вивчення нового розділу - «Український гумор». Пригадаймо,що таке гумор.

 (Гумор – відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні)

-Що є об’єктом сміху в гумористичних творах?

(Об’єктом сміху в гумористичних творах є окремі недоліки, вади в суспільному житті, в характері й поведінці людей тощо.)

-Так, ми сміємося над незначними його недоліками, оскільки бачимо, що вони нешкідливі. Які жанри гумористичних творів ви знаєте?(Анекдоти, співомовки, байки, гуморески і т. ін..)

Ознайомлення зі змістом:

«Ех Вітько, Вітько!..» (виразне читання);

 «Творчі муки Федька Котигорошка»(виразне читання учнями) ,

 «І куди тільки техніка дивиться!..» (вибіркове читання);

 «Серенада»(читання в особах).

 Бесіда

-Чи сподобалися вам прочитані  розділи? Чим саме?

-Коли і де відбуваються події? Хто герої?и

-Чи відчуваєте ви , що події відбуваються в минулому столітті? А яким було життя підлітків у той час? Підтвердіть словами з тексту.(Уривок від слів: «А скільки ви з Галькою та Федьком Котигорошком…» до слів : «…слів переказали, перекричали, переторохтіли.»)

-Яка незвичайна подія мала статися в селі Великі Чаплі?

-Чому саме дуель? Що таке дуель?

-Звідки про такий вид поєдинку знають учні?

-Хто з письменників зарубіжної літератури писав про дуель?Чи випадково вводиться вірш М. Лермонтова? На що він  налаштовує?

-Що відчуває Вітька напередодні дуелі?

-Хто підтримує хлопця?

-Чому Вітька вибрав секундантом саме Федька?

-Як ви розумієте слова Федька: «А як ти покохав? Свідомо чи активно?»Чи можна закохатися саме так?(Чи  може бути кохання свідомим чи активним?)

-Що відповів Вітко?(«Узяв і покохав…»)

-Які поради давав Федько Вітькові щодо освідчення в коханні?(«...від ультиматуму до сліз;  …серенада»)

-Що таке серенада і чому саме її запропонував Федько?

-Хто зі співаків  був прикладом взірцевого співу?

-Стисло перекажіть, як хлопці готувались до виконання серенади?

- Чим закінчилася спроба освідчитися серенадою?

-Що ще на початку  походу  віщувало  хлопцям невдачу ?

-Чи засмутилися хлопці , що потерпіли фіаско?

Які ще були спроби завоювання Галиного серця і чим вони закінчилися, ми дізнаємося на наступних уроках.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Дочитати повість.

2. Дослідити, які жанри згадуються у творі?

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  06.05.2020

06.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас

ТЕМА.  Поетизація дружби і першого кохання, розповідь про  вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення.

ЗАВДАННЯ.

Серед усіх чудес світу найбільше чудо — це людина й кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, охочих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава й кохання, то переважна більшість ви-брала б останнє. Так що ж таке кохання, щастя, життя? Над цими питаннями людство міркує, скільки існує. Тлумачний словник подає такі пояснення: кохання — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; щастя — стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості; життя — стан живого організму в стадії розвитку, зросту. В основі сюжету повісті лежить цілком життєва ситуація. В житті існує одвічна проблема кохання. Яким треба бути, як поводитися, щоб здобути його? Сподіваюся, що твір, героїв якого ми будемо характеризувати, допоможе вам зрозуміти, що таке кохання, підкаже шлях до нього.

Робота з таблицею

Паспорт письменника
Дата і місце народження
Навчання
Творча спадщина
Нагороди, відзнаки

Робота з таблицею

Тема
Ідея
Проблематика
Система образів
Особливості композиції

Бесіда з учнями за змістом твору

• Яка незвичайна подія мала статися в селі Великі Чаплі?
• Чому саме дуель? Що таке дуель?
• Звідки про такий вид поєдинку знають учні?
• Хто з письменників зарубіжної літератури писав про дуель? Чи випадково введено вірш М. Лермонтова? На що він налаштовує?
• Що відчуває Вітька напередодні дуелі?
• Хто підтримує хлопця?
• Чому Вітька вибрав секундантом саме Федька?
• Як ви розумієте слова Федька: «А як ти покохав? Свідомо чи активно?» Чи можна закохатися саме так? (Чи може бути кохання свідомим чи активним?)
• Що відповів Вітко? («Узяв і покохав…»).
• Які поради давав Федько Вітькові щодо освідчення в коханні? («…від ультиматуму до сліз).
• Що таке серенада й чому саме її запропонував Федько?
• Хто зі співаків був прикладом взірцевого співу?
• Стисло перекажіть, як хлопці готувались до виконання серенади.
• Чим закінчилася спроба освідчитися серенадою?
• Що ще на початку походу віщувало хлопцям невдач?
• Чи засмутилися хлопці, що потерпіли фіаско?

Робота з текстом

Крилаті вислови	Значення
Пасти задніх	відставати, запізнюватися, бути позаду всіх, останнім, відставати або поступатися в чому-небудь
Не ликом шиті	про кого-небудь здібного, освіченого; такого, що уміє тримати себе де-небудь або розібратися в чомусь
Обіцяти золоті гори	знаджувати неймовірними обіцянками
Діло в шляпі	усе гаразд, як слід; все йде успішно
Ведмідь на вухо наступив	про тих, хто не має музичного слуху
Не святі горшки ліплять	за бажання можна навчитися багато чого
Дідька лисого	вживається для позначення рішучого заперечення чогось; виражає незгоду з ким-небудь
Підбивав клинці	залицятися до кого-небудь
Чекати в моря погоди	даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним
Наче вітром здуло	хтось або щось несподівано або безслідно зник чи зникло
Що з воза впало, те пропало	безповоротно
Під лежачий камінь вода не тече	той, хто нічого не робить, нічого й не здобуде

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Написати твір-роздум «Що таке справжнє кохання».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  13.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА  9  клас

16.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА,9  клас

ТЕМА.  Тарас Шевченко. Реалістично-побутовий тип втілення теми жіночої долі. «Наймичка».

ЗАВДАННЯ. Опрацювати зміст твору .

Сьогодні ми з вами продовжуємо вивчення творчості Т.Г.Шевченка. І знову звернемось до образу жінки-матері, яку поет називав «святою силою», прославляв її високу місію на землі – давати нове життя, плекати, виховувати й пускати в широкий світ свою дитину. Тема жінки-матері була провідною у творчості поета.

Скажіть, будь ласка, які асоціації виникають у вас із словом наймичка? Створімо інформаційне гроно.

Наймичка	Жінка
	Важке життя
	Бідність
	Праця в чужому домі
	Приниження
	Гірка доля

Пригадаймо, що називається поемою і соціально-побутовою поемою.

Згадаємо зміст твору «Наймичка».

1.Назвіть головних героїв поеми.

2.Що сталося з Ганною на початку твору?

3.Як жило подружжя: Трохим і Настя? Яка подія змінила їхнє життя?

4.Чи вдалося автору ілюстрації передати цей момент? Які кольори переважають на малюнку?

5.Як Ганна потрапила до подружжя? Як відносились до неї господарі?

6.Чому наймичка відмовилась бути «матір'ю» на весіллі Марка?

7.Чому Ганна постійно ходила до Києва?

8.Чому вона так довго мовчала і зважилась сказати правду лише перед смертю?

9.Розглянемо ілюстрацію і дамо їй назву. Чому Ганна тут зображена дуже старою? Зачитаємо уривок із твору.

10. Які почуття викликали у вас останні рядки твору?

Яку проблему порушив автор у творі?

Які звичаї та традиції у творі?

А тепер як підсумок створимо сенкан до поеми. Пригадаймо, що називається сенканом?

Сенкан

«Наймичка»

соціально-побутова поема

історія життя Ганни

щастя: син поруч

гімн материнству.

-Що ж спільного і відмінного у Ганни і Катерини?

Катерина

-бідна

-любила більше москаля

-кинула сина на дорозі

-утопилася

покритки

мали синів

вродливі

молоді

Ганна

-багата

-любила сина

-підкинула багатим

-найнялася наймичкою

-доглядала сина

-каралася

-відмолювала гріхи

-сказала правду

-померла

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с.246 – 248 (за підручником), зробити завдання с.250.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  18.03.2020

18.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 9 клас

ТЕМА. Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі («У нашім раї на землі…»). Наскрізний ліризм творів Т. Шевченка про жіночу долю .

ЗАВДАННЯ.

1.      Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності — вміння жертвувати собою. Найвища самопожертва — в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти.
Великий Кобзар українського народу низько схилявся перед образом Матері, який втілював для нього рідну матір, Україну, Пречисту Діву Марію. Матір Божа, яка оберігає людей землі,— це узагальнюючий образ усіх матерів.

2.1. «У нашім раї на землі» (1849)

2.1.1. Виразне читання поезії з відповідним коментарем.

2.1.2. Тема: розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту.

2.1.3. Ідея: возвеличення святості матері, того найціннішого, що є для кожної людини; засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок.

2.1.4. Основна думка: «Слово мамо. Великеє, / Найкращеє слово!»

2.1.5. Композиція.

Поезія «У нашім раї на землі» — екскурс поета шляхами власного життя і розповідь про героїнь своїх творів.
Твір має оптимістичний початок і трагічне, сумне закінчення. «У нашім раї…» містить протиставлення злиденного життя жінки-кріпачки райському.

2.1.6. Опрацювання змісту твору. Бесіда за питаннями.

• Яке середовище називають раєм?
• Що для поета є святим?
• Яким чином даний твір пов’язаний з біографією митця?
• Через що дивується і водночас сумує поет, коли побачив дівчину з дитиною?
• За що ми повинні бути вдячними своїм матерям?
• У чому поет вбачає святість образу матері? («І перед нею помолюся, / Мов перед образом святим / Тієї матері святої, / Що в мир наш бога принесла…»)
• Чим пояснити те, що кожна дитина для матері є її гордістю? («Гордіше самої цариці, / Щоб людям, бачте, показать / Своє добро»)
• Яка доля очікує Йванів, коли вони подорослішають? («І виросли, і розійшлись / На заробітки, в москалі»)
• Чому старість самотньої жінки — це її безпорадність і важке життя? («Наготи / Старої нічим одягти / І витопить зимою хату. / А ти не здужаєш і встати, / Щоб хоч огонь той розвести»)
• Що мав на увазі поет, зазначаючи про матір: «А ти, великомучениця»?
• Яким чином ця поезія Т. Шевченка ідейно пов’язана з іншими його творами? («Села / Минаєш, плачучи вночі / І полем, степом ідучи, / Свого ти сина закриваєш»)
• Через що красуня дівчина втрачає свою привабливість? («Пропала, немає! / Все забрала дитиночка»)
• Чому батьки виганяли своїх дочок з позашлюбною дитиною з дому? Чи було це морально виправданим?
• Чим пояснити зневажливе ставлення людей до жінки–покритки?
• Про що може розпитати дитина–байстря у матері, коли вона стане дорослою? («Про панича лукавого»)
• Яку долю буде мати така дитина? («Бо не дійде / До зросту дитина, / Піде собі сліпця водить»)
• Яке покарання може понести мати від своєї дитини? («А тебе покине / Калікою на розпутті, / Щоб собак дражнила, / Та ще й вилає»)
• У чому поет вбачає трагедію жінки–покритки?
• Над чим змушує поміркувати Тарас Григорович читача своєю поезією?
• Яким же вбачає автор райське життя на землі 
• Вільний мікрофон: «Чи вважаєте ви своє життя раєм?» 
• 2.1.7. Складання схеми, обговорення її змісту.
  
• 
  

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Написати лист до будь-якої героїні творів Т. Шевченка.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  30.03.2020

30.03. 2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 9 клас

ТЕМА. Лірика Т.Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення з нього. «Доля», «Росли укупочці, зросли…». Риси автобіографізму в образі ліричного героя. Ностальгія за ідилією родинного життя, висока філософія життя людини на землі.

ЗАВДАННЯ.

1.      З біографії Тараса Григоровича ви знаєте, що після звільнення з кріпацтва, життя митця складалося ніби на добре. Він успішно вчився в Академії мистецтв, був своєю людиною в колах передової інтелігенції, ні від кого не залежав. Щороку друкувалися його твори в журналах, альманахах, виходили окремими книжками й користувалися великою популярністю в читачів. Після довгих років блукань на чужині поет повернувся у палко любимий рідний край, міг працювати для розвитку його культури. Ніби вже була й знайдена стежка, яка могла привести поневолений народ до національного й соціального визволення,— збройне повстання. Здавалося вже цілком здійсненною і мрія про особисте щастя, сім’ю, родинний затишок, але … І раптом усе зруйнувалось… Переслідування, допит, ув’язнення, солдатчина…

2. Загальна характеристика лірики Т. Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення із заслання (матеріал для вчителя й учнів)

2.1. «Невольнича поезія» (1847 — 1857). Так сам Шевченко назвав свої твори, писані під час перебування під слідством у казематі ІІІ відділу та на засланні.

 Повідомлення 1. «В казематі»

У доробку Т. Шевченка з’являються твори політичної поезії, які, за тогочасними цензурними вимогами, не можна було друкувати в журналах та альманахах, тому поширювалися нелегально. Вони стали в Україні ХІХ ст. першими творам підпільної літератури.
Ще й свободою не встиг натішитися, як попав у ще гіршу неволю. Гнітило й саме перебування в одиночній камері — не було з ким перекинутися словом, поділитися думками, полегшити душу. Свої думи–муки поет виливав у віршованих рядках…
Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш тонкого поштового паперу, склавши його увосьмеро, він написав на ньому тринадцять віршів.
Тужним настроєм, природним у становищі ув’язненого поета, пройняті майже всі вірші, написані в казематі, хоч зміст їх різноманітний.
Цикл «В казематі» складається з 13 віршів, згодом поет додав до нього ще дві поезії.
Для цих творів характерні мотиви розлуки, поневіряння на чужині, тяжкої жіночої долі, нерозділеного кохання, самотності, безнадії, смерті. Всі герої цих поезій глибоко нещасливі: одинока дівчина–сирота, згорьована дружина п’яниці, розлучена з милим наречена, покинута стара матір, каліка–солдат. Усі вони нарікають на лиху долю, гірке безталання. Особисті болісні переживання поета зливаються із стражданнями рідного народу.
До цього циклу належать поезії «Не кидай матір!», «За байраком байрак», «Чого ти ходиш на могилу?», «Косар», «Н. Костомарову», «Мені однаково, чи буду…», «Ой три шляхи широкії», «Рано–вранці новобранці», «Ой одна я, одна», «Садок вишневий коло хати», «Не спалося,— а ніч, як море», «В неволі тяжко, хоч й волі…», «Чи ми ще зійдемося знову?».
Перебуваючи в Орському укріпленні, Тарас Григорович переписав створені в казематі поезії в «Малу книжку», але першим, як заспівний, помістив новонаписаний вірш (вже в засланні) — «Згадайте, братіє моя…». Після звільнення з солдатської служби ці твори автор переніс у «Більшу книжку», об’єднав їх у ци кл і дав заголовок «В казематі», під яким зазначив присвяту: «Моїм союзникам посвящаю».

Повідомлення № 2. Творчість періоду заслання

Перші три роки перебування Шевченка в Орському укріпленні були дуже плідними. Він не дав себе знищити як митця, не дозволив царським сатрапам задушити свій талант, спустошити душу. Нехтуючи «височайшею» забороною, поет складав вірші, мережачи ними «захалявні книжечки». Творчість цього періоду становить новий, вищий етап у розвитку поетичного генія Шевченка, опанування методом практичного реалізму, досконалістю художньої форми. Звичайно, зміцнілий талант, сформований світогляд, усвідомлені суспільні обов’язки митця перед народом, великий життєвий досвід були запорукою того, що поет міг би створити у кілька разів більше, ніж написав. Крім того, не всі твори збереглися. Деякі загубилися, інші Тарас Григорович змушений був знищити сам, бо, коли б їх знайшло начальство, поет зазнав би ще більших утисків та переслідувань. Можна здогадуватися, що знищені вірші мали особливо гостре антисамодержавне спрямування. І все ж за перші три роки заслання ним було написано більше, ніж за весь інший час. До нас дійшло понад сто творів, серед них дев’ять поем.
Т. Шевченко розумів, що порушуючи царську заборону, він наражався на велику небезпеку, але почуття обов’язку перед народом викривати злочинність самодержавства і непоборна потреба виливати свої думи–муки у віршованих рядках, постійно творити були сильніші за страх перед карою.
Вірші та поеми на історичну тематику («Заступила чорна хма-ра…», «У недільку святую», «Чернець», «Іржавець», «Швачка».
Розробляв Т. Шевченко і жанр філософської лірики («Один у одного питаєм…», «Буває, іноді старий…», «Дурні та гордії ми люди…», «О думи мої, о славо злая!», «Не для людей тієї слави…», «Ну що б, здавалося, слова…»).
Багато віршів мають автобіографічний характер («Мені тринадцятий минало..», «І виріс я на чужині…», «І золотої й дорогої…», «Якби ви знали, паничі…», «Сонце заходить, гори чорніють…», «Самому чудно….», «А.О. Козачковському», ««То так і я тепер пишу…», «Готово! Парус розпустили», «Лічу в неволі дні і ночі…» тощо).
З творів, написаних за сім років перебування поета в Новопетрівському укріпленні, збереглися лише вірш «Мій Боже милий, знову лихо!» і поема «Москалева криниця», це пояснюється тим, що, очевидно, Т. Шевченко після другого арешту й важкого покарання остерігався писати вірші. Ретельно виконуючи царські заборони, начальство приставило до поета спеціального наглядача, в обов’язки якого входило пильно стежити за тим, щоб він не мав ні олівців, ні паперу. Коли умови були сприятливіші, Тарас Григорович, можливо, й складав поезії, але не записував їх, і з часом вони забувалися.

 Повідомлення № 3. Повісті російською мовою

У 1853 — 1857 роках Т. Шевченко написав близько двох десятків повістей російською мовою, з яких до нас дійшло тільки дев’ять. Дві повісті («Варнак» і «Княгиня») за два роки до звільнення письменник надіслав у Петербург своїм друзям з тим, щоб надрукувати під псевдонімом К. Дармограй у якомусь з російських журналів, але цей захід закінчився невдачею.
Після смерті Тараса Григоровича повісті зберігалися спочатку в М. Лазаревського, а потім — у М. Костомарова, в архіві якого пролежали двадцять років. Окремою книжкою ці твори вийшли тільки в 1883 році («Т. Г. Шевченко. Поемы, повести и рассказы, писанные на русском языке»).
Повісті містять чимало відомостей про дитячі роки самого поета, перебування його в Петербурзі, в Україні (в 40-х роках) та на засланні («Художник»).
Доля обдарованих людей з народу, трагізм їхнього становища в умовах самодержавно–кріпосницької дійсності відтворені й у повісті «Музыкант».
Тему виховання молодої людини, прищеплення їй високоморальних якостей розроблено в повістях «Несчастный» і «Близнецы».
Повніше й глибше розроблено і сюжет поеми «Княжна» в повісті під назвою «Княгиня». Одній з провідних тем творчості Т. Шевченка — доля матері–покритки в тогочасному суспільстві — присвячена повість «Капитанша».
«Варнак» — повість, в якій письменник прагнув піднести, возвеличити народних месників.
Повість «Наймичка» має той же сюжет, що й однойменна поема, але в ній багато інших епізодів і змінено імена основних дійових осіб.
Остання повість — «Прогулка с удовольствием и не без морали» — має форму подорожніх записок, що дало можливість автору вивести цілу галерею різноманітних типів тогочасного помісного дворянства.
Повісті Т. Шевченка, як і його віршовані твори, мають виразну антикріпосницьку спрямованість, цікаві змістом, однак своїми художніми якостями дещо слабші за вірші та поеми.

 Повідомлення № 4. Творчість після заслання (1857–1861)

Останні роки життя поета були періодом найвищого розквіту його таланту, хоч після семи років вимушеного мовчання поетова муза не відразу заговорила на повний голос. У 1857 році було написано лише дві поеми — «Неофіти» і «Юродивий» (остання залишилася незакінченою) ; у 1858 — п’ять невеликих віршів: «Доля», «Муза», «Слава», «Сон» («На панщині пшеницю жала»), «Я не нездужаю, нівроку», у 1859 — одинадцять віршів й одну поему, у 1860 — тридцять п’ять поезій.
Значне місце в поезії останніх років життя Т. Шевченка посідають сатиричні твори. Огненне слово повинне виконувати важливе суспільне завдання — служити трудящим. Вони здобудуть волю і широкі можливості для політичного й культурного розвитку.
У шевченкових віршах останнього періоду помічається деяке послаблення впливу фольклору. На прикладах розглянутих творів ясно видно, що поет тепер більше став використовувати образи й художні засоби книжного походження («Неофіти», «Юродивий», вірші, написані у формі наслідування біблійних творів).
У поезії митця ще з більшою пристрастю зазвучали й пафос боротьби, і обурення проти гнобителів.

3. Відомості з теорії літератури

 3.1. Ліричний герой (Л. г.) — образ поета (його ліричне «я»), чиї переживання, думки та почуття відображено в ліричному творі. Уявлення про Л.г. складають на основі знайомства з його внутрішнім світом, який розкривається не через вчинки, а через переживання, душевні стани. Умовне поняття; на його основі створюється цілісне уявлення про творчість поета, його переживання, які відображаються у творі, але не в його особі. Л.г. не тотожний авторові.

 3.2. Медитація (від лат. medetatio — роздум) — форма філософської лірики: вірш, в якому поет висловлює свої думки над проблемами життя і смерті, над баченим і пережитим.

 3.3. Психологізм у літературі — глибоке, детальне відтворення подій у художньому творі, зокрема світу його персонажа (почуття, думки, переживання, спонукання).

4. Опрацювання програмових поезій Т. Шевченка

4.2. «Доля» (9 лютого 1858, Нижній Новгород)

4.2.1. Виразне читання поезії.

4.2.2. Тема: розповідь поета про власну життєву долю, яка не лукавила до митця.

4.2.3. Ідея: возвеличення долі, яка супроводжувала Т. Шевченка впродовж всього його життя.

4.2.4. Основна думка: «Учись, серденько, колись / З нас будуть люде»; «Слава — заповідь моя».

4.2.5. Жанр: філософська лірика.

4.2.6. Віршовий розмір: ямб.

4.2.7. Художні особливості твору.

Повтори: «дальше, дальше», «слава …слава».

Звертання: «учися, серденько…», «ходімо ж, доленько моя», «мій друже вбогий, нелукавий!»

Риторичне запитання: «Які з нас люде?»

Риторичні оклики: «Та дарма!», «Ходімо ж, доленько моя!», «Мій друже вбогий, нелукавий!»

4.2.8. Опрацювання змісту вірша. Бесіда за питаннями.

• Що ви розумієте під словом «доля»? Від яких чинників вона залежить?
• Як склалася доля самого поета, коли він осиротів?
• Чому, на думку поета, доля не лукавила з ним?
• Яких труднощів зазнав Тарас Григорович, залишившись сиротою?
• Чому навчання для хлопця було нестерпною мукою?
• Про яку славу мріяв поет? Що він заповідав нащадкам?

4.2.9. Створити словниковий портрет долі (Робота у малих групах).

 4.3. «Росли укупочці, зросли» (25 іюня 1860, С.-Петербург).

4.3.1. Виразне читання поезії з відповідним коментарем щодо її змісту.

4.3.2. Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому подружньому життю кожному, хто прагне одружитися.

4.3.3. Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався.

4.3.4. Основна думка: Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную, сугубу / На той світ тихий принести.

4.3.5. Жанр: інтимна лірика.

4.3.6. Віршований розмір: ямб.

4.3.7. Художні особливості поезії.

Повтори: «росли-зросли», «розійшлись … зійшлись», «на той світ тихий».

Риторичні оклики: «Неначе й справді розійшлись!», «Подай же й нам, всещедрий боже!»

Епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов безвічна».

Звертання: «Подай же й нам, всещедрий боже!»

4.3.8. Ідейно-художній аналіз вірша. Фронтальне опитування.

• Про які періоди в житті людини розповідає поет?
• Яким чином дружні стосунки між молодятами стають серйозними?
• Від чого залежить щасливе подружнє життя?
• Чому не кожна пара «доживала укупі до самої домовини»? Що є перешкодою для цього?
• З яким проханням звертається поет до Бога?
• Як повинні поводити себе члени родини, коли сім’я опиняється у скрутному становищі.
• Про які життєві страждання зазначає поет у творі? («Плач, вопль, скрежет зуба»)
• Чим пояснити те, що поет прагне зберегти любов між людьми і у потойбічному світі?
• Чому вважають: благополуччя в родині — міцність держави.

Мікрофон: «Які стосунки склалися у вашій родині?»

4.3.9. Виявити передумови для щасливого подружнього життя (Робота у малих групах). Відповідь оформіть за допомогою прийому «Доміно».

Щасливе подружнє життя — злагода — довіра — щирість — повага — любов — порозуміння — готовність піти на поступки — …

4.3.10. Опрацювання прислів’їв про сім’ю, стислий їх коментар.

Чоловік у домі голова, а жінка — душа.

Сім’я міцна — горе плаче.

Не потрібен і клад, коли в сім’ї лад.

Найкраща спілка — чоловік та жінка.

Не з багатством жить, а з людиною.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Вивчити напам’ять вірш «Доля».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  01.04.2020

  

06.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА,9  клас

ТЕМА.  Біблія в житті Т. Шевченка.  Світле пророцтво поета («Ісаїя. Глава 35»). Художня інтерпретація творів із Книги псалмів, риси її національної своєрідності у 

Т. Шевченка. Глибока смута пророка занепадом моральності, неправедними діяннями «сильних світу», пригнічення люду новими, внутрішніми «ворогами». Біблійні реалії в текстах творів.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 260 – 268.

1.Теорія літератури.

Псалом — жанр духовної лірики, релігійна пісня, молитва, у якій висловлено різні релігійні почуття. Тематично псалми можна поділити за такими групами:
- пригнічений горем чи тяжкою недугою автор скаржився на заподіяну кривду, біль, страждання й просить у Бога захисту підтримки;
- від імені народу автори благають у Бога милосердя в час лихоліття, війни, голоду, мору;
- автори прагнуть розбудити віру в Бога, у його милість та опіку;
- твори, де висловлені почуття вдячності від окремих осіб та цілої громади;
- гімни, що прославляють Бога;
- псалми історично–навчального характеру;
- псалми філософсько–медитативного характеру, у яких оспівуються велич і гідність, даровані людині Богом;
-псалми, які уславляють космічну світобудову, де небеса — це оселя Бога.
2. Роботу над переспівом з Біблії «Ісаія. Глава 35» (1859) .

2.1. Виразне читання твору.
2.2. Словникова робота.
Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії. Його пророцтва і є джерелами Шевченкового наслідування.

Карміл (Кармель) — це вкрита пишною рослинністю гора в Палестині, стала біблійним символом гордої краси;
Ліван — гірське пасмо на півночі Палестини, яке біблійні пророки часто символізували як славу і велич Іудейського царства;
Омофор — багатий, золотом вишитий покров.

2.3. Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства — трудящих.
2.4. Ідея: упевненість Т. Шевченка у святості Божої правди, яка запанує на землі, віра в щасливе й вільне життя.
2.5. Жанр: переспів з Біблії («подражаніє») — один із улюблених жанрів поета; гімн Волі.
2.6. Композиція.
Твір умовно можна поділити на 3 частини:
1 частина — проголошення радості на землі, внаслідок Божої ласки.
2 частина — воздаяння Всевишнього довготерпеливим:
а) «незрячі прозрять»; б) «німим отверзуться уста»;
в) «і дебрь… — пустиня неполита… прокинеться»;
г) «веселі ріки потечуть, а озера… поростуть … оживуть».
3 частина — радість трудящих з приводу отримання ними волі.
2.7. Ідейно-художній аналіз твору.

-У який період своєї творчості Т. Шевченко написав цю поезію? Як це вплинуло на виклад поетом її змісту?
- З якою промовою звернувся поет до землі, ниви?
- Через що все довкола розквітне, позеленіє? Що це символізує?
- Чому Т. Шевченко називає людей незрячими?
- Які господні дива мав на увазі Тарас Григорович?
- Кого, на ваш погляд, поет називає злодіями?
- Що розуміє Т. Шевченко під святою правдою?
- Яких змін зазнає земля, суспільство внаслідок Божих діянь?
- Чому трудящі у творі — німі й незрячі?
- Про які соціальні зміни мріє поет? Чим буде викликана радість рабів у зв’язку з цим?
- Чи можна за текстом твору дослідити настрій митця?
- Охарактеризуйте колористику в першій частині твору. Чи можна сказати, що вибір кольорів — це художній прийом, застосований поетом?
- Знайдіть у поезії вислови, що стали крилатими. Прокоментуйте їх зміст і доречність використання у мові.

— Через які конкретні образи показано настання блаженства Божого?

Орієнтовні відповіді:

- «розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим»;
-«буде скакати кривий, немов олень»;
- «буде співати безмовний язик»;
- «води в пустині заб’ють джерелом, і потоки в степу! І місце сухе стане ставом, а спрагнений край збірником від джерельних»;
- «леговище шакалів, в якій спочивали, стане місцем тростини й папірусу»;
- «і буде там бита дорога та путь, і будуть її називати дорога свята, не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати народові його; не заблудить також нерозумний, як буде тією дорогою йти».
Всі ці опорні образи за своїм змістом діляться на три групи.
(1) Показує прихід блаженства як фізичного одужання людей, коли сліпим повертається зір, глухим — слух, кривим — здатність рухатися.
(2) Показ оводнення пустелі. Для людей, що проживали в близькосхідній природі, це перетворення пустелі в оазу було сповнене особливого емоційного естетичного змісту.
(3) Образ святої дороги до Бога, по якій піде звільнений від мук народ. Це символічний образ, у ньому йдеться про правильне життя народу, що керується справедливими Божими законами. Образ дороги є дуже важливим, бо завдяки йому створюється образ щасливого суспільства, яке не тільки фізично здорове, і не тільки живе в здоровому та родючому природному середовищі, а й іде правильною життєвою дорогою, тобто живе за моральними християнськими законами.

2.8. Яка ж основна думка поезії? (“Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи святії / Простеляться...”).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с.260 - 268 (за підручником), зробити завдання с.268.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  08.04.2020

08.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 9 клас

ТЕМА. Світова велич українського поета. Визначні діячі світової культури про Т. Шевченка. Його вплив на літератури інших народів. Т. Шевченко та історико-культурний поступ України. Ушанування пам’яті поета в Україні й за кордоном.

ЗАВДАННЯ.  Опрацювати матеріал с.269 – 274.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Підготуватися до бесіди з літератури рідного краю. Тарас Шевченко і Полтавщина.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  13.04.2020

13.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 9 клас

ТЕМА. Література рідного краю №4. Тарас Шевченко і Полтавщина.

ЗАВДАННЯ.

Великий Кобзар тричі приїздив на Україну і тричі відвідував Полтавщину.
Перша подорож (1843 – 1844) – це початок періоду «трьох літ», розпочалася в Качанівці. Євген Гребінка був першим, хто запросив і привіз Т. Шевченка до себе на батьківщину, в Убіжище, влітку 1843 р. У липні-серпні 1843 р. Т. Шевченко проживав у Березовій Рудці, Линовиці, Ісківцях, Лубнах та ін. На початку жовтня з рідної Кирилівки поет знову повернувся на Полтавщину. У Березані 9 жовтня написав вірш «Розрита могила». Тоді ж, приїхавши до Яготина, копіює портрет кн. Рєпніна. Загалом проживав там аж до 10 січня 1844 р. В цей період він відвідує Березову Рудку, Андріївку Гадяцького пов., Пирятин, Ковалівку.
Друга подорож відбулася в 1845 – 1846 рр., після закінчення Петербурзької Академії мистецтв. 23 березня 1845 р. Тарас Шевченко отримав дозвіл на поїздку в Україну і виїхав на запрошення О. А. Лук’яновича в с. Мар’їнське Миргородський пов. Там він повинен був малювати портрети членів родини поміщика. Цю справу відклали на осінь, а літо поет провів у роз’їздах по містечках і селах Полтавщини (виконуючи завдання Київської археографічної комісії). Побував у Решетилівці, Шедієвому на Орелі, Василівці (Хорольського пов.), Старих Санжарах, Устивиці, Ромнах та ін. На початку липня 1845 р. Т. Шевченко прибув до Полтави.
«Час приїзду і термін перебування Т. Г. Шевченка у Полтаві точно встановив і переконливо довів відомий літературознавець П. П. Ротач. Він звернув увагу на маловагому на перший погляд деталь російськомовної повісті «Близнецы», у якій відбилися полтавські враження поета: співаки церковного хору, який був на той час у Полтаві, повідомляють герою повісті Степану Мартиновичу Левицькому, що «завтра после литургии владыка отъезжает в Переяслав и что они, его певчие, туда же едут по почте». Звернувшись до «Полтавских губернских ведомостей» за 1845 р., П. П. Ротач з’ясував, що архієпископ прибув у Полтаву 23 червня, а виїхав після 1 липня. Працюючи над повістю у засланні Т. Г. Шевченко, безумовно, не міг читати названу газету, але згадав про подію, свідком якої був сам».
Три-чотири дні у першій декаді липня 1845 р. вважається тим періодом, коли Тарас Шевченко перебував у Полтаві. Якою ж Тарас Шевченко побачив Полтаву? Мабуть такою, яку описує історик М. Сементовський : «Я не могу сказать, чтобы Полтава была пышный, шумный, кипящий жизнью город, как Харьков или другие города; нет, в Полтаве постоянно господствует тишина и спокойствие, кажется, суждено этому городу вечное безмолвие и мир после страшного двухвекового беспокойствия, кровопролитий, окончившихся на полях ее славным поражением всех врагов…» (1846 р.).
Метою перебування Тараса Шевченка в Полтаві було замалювати історичні будівлі та пам’ятні місця. Він замалював Хрестовоздвиженський монастир, відвідав оселю Івана Котляревського, якого вважав батьком української літератури, виконав акварельний малюнок «Будинок Котляревського в Полтаві». Він створив безцінний живописний документ – залишив нам первісний образ хати І. П. Котляревського. Обидва полтавські малюнки Тараса Григоровича зараз зберігаються в Київському музеї Т. Г. Шевченка. Поет відвідав міське кладовище, відшукав могилу письменника якого дуже шанував, доземно йому вклонився. Саме Тарас Шевченко першим звернувся до поетичного вшанування Івана Петровича, створивши поетичну елегію «На вічну пам’ять Котляревському», пророчі слова з якої золотими літерами викарбовані на пам’ятнику на могилі поета.
І ще одна дуже цікава історія пов’язує Тараса Шевченка і Полтаву. У 50-ті роки ХІХ ст. Т. Шевченко відбував заслання на півострові Мангишлак. Біля хати, в якій він оселився, викопав криницю і посадив біля неї гілку верби, яку купив на базарі в Оренбурзі. В 1963 р. в полтавському дендропарку дендролог Яценко Яніна Яківна висадила маленьку гілочку «шевченківської верби», привезену з далекого Казахстану.
У липні Тарас Шевченко відвідав Прилуки, Густинський монастир, Сокиринці; у 20-х числах липня – у Ромнах стає свідком і учасником знаменитого тоді навіть за межами України Іллінського ярмарку. Після поїздки на ярмарок, поет відвідує Сорочинці, Лубни, Переяслав і, сповнений яскравими враженнями, з приходом осені, поспішає углиб Полтавщини. 4 жовтня в Миргороді він пише ліричні вірші «Не завидуй багатому» і «Не женися на багатій». Це були перші ластівки його поетичного злету. Своєрідна «болдинська осінь» Т. Г. Шевченка, проведена в Мар’їнському, ознаменувалася створенням таких визначних творів, як «Єретик», «Сліпий» («Невільник»), «Стоїть в селі Суботові…». Прямуючи з Мар’їнського на Київ, Тарас Григорович відвідує Ісківці, а захворівши, надовго зупиняється у переяславського лікаря Андрія Козачковського. Та навіть хвороба не пригасила вогню духу, і тут, у Переяславі та В’юнищах, поет пише “Наймичку», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Холодний яр», «Давидові псалми», а 25 грудня 1845 р. – безсмертний «Заповіт» («Як умру, то поховайте…»).
Третя подорож почалася 25 травня 1859 р. Тарас Шевченко проїхав через Зіньків і Гадяч у західні повіти губернії, зупинившись лише в Пирятині, де 10 червня написав мініатюру «Ой, маю, маю я оченята…». А в цей час його чекали в Полтаві. Поет дуже хотів заїхати в наше місто. Його давній друг по Петербургу, викладач малювання в Полтавській гімназії, Федот Ткаченко писав у грудні 1860: «Приїжджай, тільки весною, удобніш буде тебе приймати…». Та не діждались полтавці бажаного гостя. Прийшла сумна звістка про передчасну смерть поета.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Підготуватися до контрольної роботи з теми «Нова українська література (творчість Тараса Шевченка)».

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  15.04.2020

15.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 9 клас

ТЕМА. Контрольна робота №4. Нова українська література (творчість Тараса Шевченка).

ЗАВДАННЯ. Різнорівневі завдання.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Повторити матеріал із вивчених тем.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  22.04.2020

22.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 9 клас

ТЕМА. Пантелеймон Куліш – відомий письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач, автор підручників для школи, українського правопису («кулішівка»). Вплив на П. Куліша ідей європейського просвітництва. Романтична основа світогляду. Ентузіазм і жертовність П. Куліша у громадській та культурницькій роботі на шляху духовного відродження і культурного збагачення нації  

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 275 – 284.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Зробити завдання 1, 2, с. 284.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  27.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА

27.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА,9  клас

ТЕМА.  “Чорна рада” – перший україномовний історичний роман-хроніка. Походження його назви.  Історична основа сюжету й авторська уява, романтичність стилю.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 285 – 289.

Актуалізація опорних знань.

Після смерті Богдана Хмельницького становище України різко погіршилося – і з вини сусідів, і з вини своїх же вельможних користолюбців. Москва не додержувала підписаних у Переяславі угод, Польща і кримський хан тиснули з обох боків. Проте народ не хотів визнавати чужої влади. Між гетьманом і козацькою старшиною точилися чвари за булаву, за те, до кого з сусідів пристати.

1663 рік вважається початком Великої Руїни, яка знищила державний устрій, розбудований Хмельницьким. Українську державність було остаточно втрачено.

• Визначити жанр твору.

(«Чорна рада» - історичний роман -хроніка.)

Словникова робота.

Роман - значний за обсягом і складний за композицією прозовий (рідше - віршований) епічний твір, у якому змальовано масштабні події, порушено значущі проблеми доби, діє велика кількість персонажів, характери головних героїв подано в розвитку, динаміці. Роман охоплює тривалий часовий проміжок, у ньому є кілька взаємопов’язаних сюжетних ліній.

Історичний роман - роман, сюжетно побудований на історичному матеріалі, основним предметом зображення якого є історичні події. У такому романі масштабно змальовуються певна доба та її видатні діячі.

Роман-хроніка - великий за обсягом прозовий твір, у якому послідовно розкриваються значущі суспільні, історичні, родинні події протягом тривалого часу.

• На основі яких підстав твір «Чорна рада» означуємо як історичний роман-хроніку?

(В основу роману покладені події, що насправді відбувалися в Україні в часи Руїни. Вони й послужили тлом, на якому розгортаються романні колізії, діють реальні історичні постаті. Автор багато працював над вивченням і осмисленням умов, які призвели до обрання гетьманом Івана Брюховецького, і з великою вірогідністю відтворив їх.)

• Що вам відомо про період в історії України, який образно називається добою Великої Руїни, про таких діячів того часу, як Яким Сомко та Іван Брюховецький?

Історичні відомості.

1-ше повідомлення. Після смерті Богдана Хмельницького в Україні зав’язалася боротьба за гетьманську булаву. Претенденти, зокрема Іван Брюховецький та Павло Тетеря, дбали не про долю України, а про власну вигоду. До 1663 року гетьманом України був Юрій Хмельницький, а коли він зрікся гетьманства, у розколотій на дві частини Україні почався період анархії і чвар, який Микола Костомаров назвав добою Руїни. Лівобережна Україна залишилася під владою Москви, а Правобережна на правах автономії ввійшла до складу Польщі. В 1662 році старшинська рада в Козельці гетьманом Лівобережної України обрала Якима Сомка. Однак він був наказним (тимчасово виконуючим обов’язки) гетьманом, оскільки царський уряд не затвердив цього обрання. Яким Сомко відомий в історії як сподвижник Богдана Хмельницького, брат його першої дружини, що належала до тієї частини козацької верхівки, яка орієнтувалася на союз із Росією, і вів боротьбу за гетьманську булаву з ніжинським полковником Золотаренком.

2-ге повідомлення. Ще один претендент на гетьманську булаву - Іван Брюховецький. Уперше його ім’я в історії звучить як Іванець, що свідчить про його низьке походження і становище слуги при Хмельницькому. Він зумів прихилити до себе козацьку голоту тим, що виставляв себе ненависником панства й багатства. У цей час в Україні булава переходила з рук у руки, і Брюховецькому захотілося теж потримати її у своїх руках. Іванець зрозумів, що Запорозька Січ - своєрідна автономія, і керуючи нею, можна керувати всією Україною. Перед Ніжинською радою Брюховецький пообіцяв запорожцям, що дозволить безкарно грабувати майно Сомка, Золотаренка та їхніх прибічників. Ця обіцянка поширилася і на чернь, яка допомогла йому стати гетьманом. Та щойно Іванець досягнув мети, він наказав низовцям розігнати чернь, а своїх політичних ворогів знищити фізично. Сомкові й Золотаренкові прилюдно було відрубано голови. При владі Брюховецький протримався п’ять років.

• Історія написання роману «Чорна рада». Якими джерелами користувався письменник?

 «Чорна рада» - перший український історичний роман, написаний 1857 року одночасно українською і російською мовами.

Є дві версії, які пояснюють назву роману  П.Kуліша - «Чорна рада». Перша: вважається що Ніжинська рада була названа чорною, бо в ній уперше в українській історії брала участь чернь. Друга пов`язана з багатозначністю слова чорна. Це слово в українській мові часто вживається у значенні підла, незаконна, неправомірна, злочинна. В історії України чорними називали ті ради, наслідком яких було недемократичне волевиявлення, а державний переворот. Ніжинська рада - одна з них. Вибори були неправомірні, оскільки не прибула значна кількість реєстрових козаків, голота голосувати не мала права. Зазвичай переможець ніколи не карав на горло переможеного, з миром відпускав додому. А тут сталося навпаки.

Сюжетну основу роману Чорна рада» Куліш почерпнув із літописів, зокрема «Літопису Самовидця», що його він перший дослідив і ввів у науковий обіг.

«Ґронування». Які асоціації викликають у вас слова « Чорна рада»?

                                 потягла за собою чорні дні в Україні;                            

Чорна рада           «неправомірна», «незаконна», «підла», «злочинна»;

                                початок Руїни ;

                                доленосні рішення козацтво приймало гуртом, за участю  

                               найбідніших козаків – «черні».

• Яким епізодом розпочинається роман? З якою метою автор звертається до хронотопу подорожі?

(Головні герої подорожують просторам  , перед очима постають золотоверхий Київ, хутір Хмарище, Романовський Кут)

• Наскрізним у романі є мотив дороги . Яка його роль?

(З одного боку – це композиційний прийом, який допомагає створити цілісний образ чогось великого; з другого –  символізує майбутнє, вибір шляху для розтерзаної України, і різні герої вибирають різні дороги – у прямому й переносному значенні.)

• Пригадайте, в якому творі Т. Шевченка використано прийом подорожі?

(У поемі «Сон»)

Робота з текстом. Дійові особи роману (історичні й вигадані) можна згрупувати відповідно до основного конфлікту: прибічники Івана Брюховецького і прихильники Якима Сомка. В образі цього останнього автор утілив власний ідеал гетьмана - освіченого, розумного, талановитого діяча, здатного об’єднати всі землі України в самостійну державу шляхом відновлення ії давньої слави.

• Знайдіть у тексті і зачитайте висловлювання Сомка про ставлення до панської Польщі, запорозького демократизму, міської голоти, старшини та своїх супротивників.

(«Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право; тоді буде на Вкраїні і правда, і сила» тощо.)

• Яка найзаповітніша мрія Сомка?

• На що спрямовані слова й діла Сомка?

(На відродження й об’єднання України, досягнення її стабільності й могутності. Саме гетьман Сом-ко найповніше виражає державницькі погляди Пантелеймона Куліша, його сподіванню на козацьку старшину, яка може, услід за Хмельницьким. забезпечити порядок і добробут, мир і злагоду у країні.)

• Яким постає перед нами полковник Шрам? Зверніться до тексту роману.

(«Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного... Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війська, бо гарячий був чоловік Шрам  і не всидів 6и у своїй парафії, чуючи,як ллється рідна йому кров за безбожний  глум польських урядників над українцями».)

• Що споріднює Шрама з Сомком?

(Шрам - найвірніший однодумець Сомка, поборник об’єднання України, прихильник міцної геть-манської влади. Він веде на Правобережжі боротьбу проти шляхетсько-польського ставленика Тетері, а на Лівобережжя прибув, щоб підтримати Сомка на Чорній раді. Він вступає в суперечки з міщанами: «Де в світі видано, щоб увесь люд жив при одному праві? Усякому своє...»)           

• Виразником яких сил виступає Шрам?

(Полковник є представником тієї козацької старшини, яка уособлює свідомість, честь, гідність.)

• Як змальовано образ Брюховецького в романі з погляду історичної вірогідності?

(Характер Брюховецького як історичної особи в романі відтворено правдиво. Це політичний аван-тюрист, людина без совісті й честі. Заради здобуття влади він своїми пустими обіцянками і фальшивим народолюбством зумів привернути козацтво на свій бік.)

• Яка прикметна особливість вдачі Брюховецького?

(Цей образ один з найдинамічніших у творі, адже Брюховецький змінює маски відповідно до обставин. Остаточним викриттям цього «патріота» став наказ стратити Сомка.)

• Як автор ставиться до Брюховецького? З чого це видно?

Автор не приховує свого негативного ставлення до героя, наділяючи його недвозначною характеристикою: «ниций Іванець».)

Створення сенканів. Складіть сенкани до головних героїв роману «Чорна рада».

Зразок

Сомко.

Мудрий, поміркований.

Мріє, не мириться, відстоює.

Прагне «зложити докупи обидва береги Дніпрові».

Патріот.

Брюховецький.

Підступний, хитрий.

Обманює, зраджує, лицемірить.

Принизив авторитет України.

Зрадник.

 Створити «асоціативний кущ», визначаючи порушені в романі проблеми. Стисло пояснити сутність проблем.

Зразок

♦             Доведіть, що «Чорна рада» вписується в напрям романтизму.

Риси романтизму

ü  Протистояння високих ідеалів і сірої буденності.

ü  Піднесення державницької ідеї.

ü  Змалювання виняткових характерів у виняткових обставинах.

ü  Увага до історичного минулого, героїв, лицарів.

ü  Звернення до фольклору.

Орієнтовні відповіді учнів.

• Пантелеймон Куліш замиловується добою козаччини, показує незвичайних, гордих, сміливих героїв (Тур, Пугач).

• Письменник зображує романтичні почуття закоханих і подолання ними всіх перешкод на шляху до щастя.

• У творі багата символіка (співи кобзаря, образи героїв, що сповідують контрастні ідеали: добро і зло, велич і ницість).

Актуальна цитата. Поміркуйте над висловлюванням провідного сучасного літературознавця Євгена Нахліка. Як ви розумієте ці слова?

«Вустами “Божого чоловіка” Куліш, по суті, знецінює історію, позбавляє її будь-якого значного сенсу... Історичне буття виявляється минущим, відносним, а отже, й неістотним, тоді як абсолютним смислом наділяється сакральний час - вічність, Бог... Такий підхід - не що інше,як одна з характерних антимоній романтизму, який схилявся, з одного боку, до освячення історії, а з іншого - до трактування її як тимчасової форми буття, одного з проявів вічності...»

АНКЕТА ТВОРУ

Автор   Пантелеймон Куліш

Назва    «Чорна рада»

Жанр    Історичний роман-хроніка

Тема     Змалювання боротьби за гетьманську булаву

Герої     Яким Сомко, полковник Шрам, Петро Шрам, Іван Брюховецький, Леся Череванівна, Черевань, Матвій Гвинтовка, Васюта, Кирило Тур, Божий Чоловік, Чорногор, Пугач, народ.

Час дії   1663 рік

Основна думка               «Зложити докупи два береги .Дніпрові»

Проблематика                Патріотизм і незалежність, ставлення влади до народу, роль державного діяча, народ і співець

Сюжетні лінії    Власне історична (боротьба за гетьманську булаву);

любовна (любовний трикутник Леся Череванівна – Петро Шраменко – Кирило Тур)

 Підсумок.

• Чи є актуальним роман «Чорна рада» в наш час?

(До сучасників і нащадків П. Куліш звертається із закликом, який із плином часу не втратив своєї актуальності: «…Дбаймо про свою будучину, знаймо добре, що ми в себе вдома, серед своєї рідної сім`ї, у своїй рідній хаті, що ніхто нам її не дасть, ніхто не підійме, ніхто ж не обігріє та не освітить так, як ми самі». Ці слова варто запам`ятати.)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Дати розгорнуту письмову відповідь на запитання «Які з сучасних проблем українства прочитуються в історичній ретроспекції «Чорної ради» П.Куліша?» Опрацювати матеріал с. 285 – 289 (за підручником).

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  29.04.2020

29.04.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 9 клас

ТЕМА. Пантелеймон Куліш.  «Чорна рада». Динамічний інтригуючий сюжет. Непросте життя та романтичні пригоди головних героїв.

ЗАВДАННЯ.  Опрацювати матеріал с. 290 – 295.

Роман з першої сторінки захоплює  читачів. 

Ø  Коли відбуваються події? ( Навесні 1663 року).

Ø   Яким епізодом розпочинається «Чорна рада»?(Головні герої подорожують Україною. Визначальною сюжетною лінією для  характерного  увиразнення  героїв є дорога, в яку вирушив козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної  до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрінуть  різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.  Дорога – вибір шляху для України, і різні герої вибирають різні дороги у прямому й переносному значенні).

Ø  В якому творі Т. Шевченка використано прийом подорожі?( У поемі «Сон»)

Ø  Які дві сюжетні лінії показано в романі? ( Історична – боротьба за гетьманську булаву,любовна( чотирикутник) – стосунки Лесі з Петром Шраменком, Кирилом Туром, Сомком)

 Робота з текстом.

- Зачитайте портрет Івана Шрама. Який висновок можна зробити?(«…по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих  шрамах на виду - старий  козарлюга».

 - Де працював? Які риси характеру йому притаманні?( «…гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як іллється рідна кров за безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями.»)                        

              Словникова робота

Консистенти – польське військо, що стояло по українських селах й утримувалося коштом селян.

- Яку наругу терпів наш народ від поляків? Що вас вразило?( «… людей серед зими по ломках льодових  у  плуг запрягали, а жидам приказували їх бичовати й поганяти, щоб, на один сміх і наругу, лід плугом орали…»

- Чи пробував народ здобути свободу? ( « Тільки ж не надовго підіймали українці похилу голову. Ляхи держались міцно за руки з недоляшками, гасили хутко полум’я і знов по – свойому обертали Україну. Аж ось піднявсь страшенний, невгасимий пожар із Запорожжя – піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький»)

 - Чому і з ким Шрам вирушив до  Києва, а потім змінив маршрут до  Переяслава?(  Вирушив із  єдиним сином Петром, бо двоє інших полягло під Смоленськом ( не в  рідній Україні, а в Росії) до Сомка. Побачив «свари та чвари, і вже гетьманською булавою почали гратись, мов ціпком…» , «…думав, як би Вкраїну на добру дорогу вивести..» )

- Яке найбільше бажання Якима Сомка? ( « І дай , боже, щоб обидва береги Дніпровії  приклонились під одну булаву! Хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, да, держачись за руки з Москвою, і громитимем усякого, хто покуситься ступити на руську землю»)

-  Що споріднює Шрама й Сомка?(Він поборник об’єднання України, прихильник  міцної гетьманської влади.)

-  Кому довіряє Сомко? ( « З ляхами в козаків вовіки – вічні ладу не буде. Чи гаразд, чи не гаразд, а з москалем нам треба укупі жити.»)

-  Як назвав Сомко Івана Брюховецького ( Іванця) перед  « отаманням, перед генеральною старшиною, на домовій раді в гетьмана»? (Старим собакою)

- Яке покарання  й за що придумала  військова рада  Іванцю ?(« Сомко піймав Іванця  з ножем біля свого ліжка. Присудили усікнути голову». Яким « видумав гіршу кару: звелів посадити верхи на свиню да й провезти по всьому Гадячу».)

- Що відомо про Іванця з розповіді божого чоловіка?( «Почав  гроші збирати, почав усякому годити, почав прохати уряду в гетьмана. Той і настановив його хорунжим. Як же ото Юрусь не зміг держатись  на гетьманстві да пішов у ченці, так Іванець, маючи в себе од усіх льохів гетьманських ключі, підчистив щире срібло, скільки його там осталось, да й махнув на Запорожжє. А там як сипнув грішми, так запорожці  за ним роєм:  « Іван Мартинович!...Він з усіма обнімається, да братається, да  горілкою поїть…Запорожці так його собі вподобали, що зозвали раду , да й бух Іванця кошовим».)

- Як автор ставиться до Брюховецького?( Не приховує негативного ставлення, називає «Іванець», вказуючи цим на його низьке походження.)

- Про яку рису характеру Іванця свідчать його слова: «Як та бідна курка - клопотуха, що знайде зернятко – да й те  оддасть своїм курчаткам, так і я  все до останнього жупана пороздавав своїм діткам»?

- В якому одязі ходить Брюховецький   до виборів і після? Про що це свідчить?( До виборів « Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові(пошиті з кінської шкіри) попротоптувані – і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадуватися, що воно щось не просте: шабля горіла од золота; да й та на йому була мов чужа».   Намагається продемонструвати свою близькість з народом. Після виборів «Сам Брюховецький стояв у голубому жупані перед своїх запорожців. Тут він був не той, що в Романовському куті: позирав гордо, по – гетьманськи».  Отримавши бажане, показав справжню свою сутність.

 - У кого було більше шансів  стати гетьманом? Чому?

- Розкажіть про романтичні пригоди головних героїв, використовуючи цитати з твору.

Впізнай героя за цитатою:

- «Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і рани»( Шрам)

- «Моя хата скраю, я нічого не знаю»  ( Гвинтовка)

- «На Запоріжжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались»   ( Шрам)

- « Молода, батьку, знайшлась би й  друга, Кирила Тура другого не буде»  ( Сомко говорить  Шраму)

- « Коли таке лихо сталося через мою Лесю… Везіть пана Петра до нас у Хмарище. Не будемо ночей досипати, а вже його на ноги поставимо»   ( Череваниха)

- «Будь мені за рідну сестру. Не судив нам бог жить із тобою….я довіку не перестану тебе любити, як свою душу»  ( Петро, звертаючись  до Лесі)

 Поставте себе на місце героїв  і змоделюйте  можливі варіанти розвитку подій ( на вибір).

Якби я був Якимом Сомком…( Програма щодо устрою, кордонів, судів тощо)

Якби я був радником гетьмана  Сомка…( Поради щодо підготовки виборів, ставлення до різних верств населення, можлива поведінка в разі поразки).

Якби переміг Сомко…

Якби мене тоді обрали гетьманом України…

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Знайти вислови відомих людей( зокрема Т. Шевченка) про роман «Чорна рада», порівняти образи божого чоловіка й Перебенді  з однойменного твору Кобзаря.  Виписати  цитати до характеристики  Петра, Лесі, Божого чоловіка.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До 04.05.2020

04.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 9 клас

ТЕМА. Пантелеймон Куліш.  Чорна рада”. Загальнолюдські риси ініціативності, працьовитості, лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку. Оцінка роману Т. Шевченком.

ЗАВДАННЯ.

Страта   Сомка,  Шрама – одна з трагічних наслідків Чорної ради. Однак живим залишається Петро. Недарма його ім’я  в перекладі  з грецької мови  означає камінь( від цього імені походить  термін   петрографія – геологічна наука про гірські породи.)

Характеристика  образів роману.

( Характеристики  слід  проілюструвати  цитатами  з  твору).

Петро Шраменко та Леся як уособлення символу  незнищенності українців.

« Орел, а не козак!» (Василь Невольник про Петра

Черевань, звертаючись до божого чоловіка: « Се той Шраменко, що переплив Случ під кулями? Їй – богу, я й досі дивуюсь, що таке молоде, та таке сміле! Пробравсь у лядський табір, убив хорунжого й корогов( прапор) його приніс до  гетьмана.»

Він прямолінійний, відважний, але не мстивий, не злопам’ятний. Зневажає нікчемних і дріб’язкових людей.  Божий чоловік передбачив, що «Ні шабля, ні куля його не одоліє, - і вмре своєю смертю» .  Пам’ятає Петро  слова батька: «Нехай лучче поляже од шаблі і од кулі, аби за добре діло, за цілісність України, що ось розідрали надвоє».

«…умислив собі, після панотцевої  смерті, йти на Запорожжє да, поробивши власним коштом човни, з охочими козаками турецькі городи плюндрувати і жизнь свою по – лицарськи, на полі чи на морі, за християнську віру положити».

 « Леся не спускала з його ( Петра) очей, а в тих очах сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами. Сподобавсь, видимо, козак дівчині» «Леся щебетала, як ластівочка», « Іще не гаразд і весна розгулялась, іще й вишеньки в саду в Лесі не одцвілись, а вже Петро з Лесею  і в парі».

  Черевань як  уособлення  щасливого хутірського  життя.

«  А що  нам, бгате, до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? Слава тобі, господи, буде з нас, поки нашого віку! Я. бувши б тобою, сидів би лучче дома та та їв би хліб – сіль з упокоєм, аніж мені битись на старість по далеких дорогах та сваритись з міщанами».

 « А Черевань мірковав про стьожку, що княгиня прислала: « Блакитна; чом же не червона? Козак звик червону стрічку в ковнірі ( те саме, що і  ко́мір —   смужка тканини, хутра, пришита на одязі до країв вирізу для шиї) носити, а се вже, мабуть, польська мода. Дармо, надінемо і польську: однаково вже тепер  на Вкраїні все почалось вестися по – лядськи.»  ( Перед приїздом на Чорну раду

    Кирило Тур як втілення запорозької вольниці та козацького лицарства.

Кирило Тур – найколоритніший персонаж «Чорної ради». Образ оповитий романтикою запорізьких подвигів.  Змальований неоднозначно, нагадує героїв народних дум та історичних пісень. Відважний і великодушний, ладен віддати життя за бойове побратимство. Перед тим, як битися з Петром за Лесю, рятує  йому життя.( «Розігнавшись, скакнув Петро і якраз досяг до другого берега. Аж тут берег під ним – хруп! Одколовсь, і вже козак похиливсь назад. Загув би якраз головою в саме провалля, да Кирило Тур прискочив і вхопив його за руку»  Приходить до ув’язненого Сомка, щоб ціною власного життя врятувати його. Це пристрасна, сильна натура.

  Божий чоловік як носій основної ідеї.

« Звався божим чоловіком сліпий старець - кобзар. Темний він був на очі, а ходив без поводиря;у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж робив з тими грішми? Викупляв невольників із неволі. Іще ж  до того знав він лічити усякі болісті і замовляти усякі рани».   Лікує Кирила Тура, за це отримає гроші на викуп ще одного невільника.( «Мені усі ви рівні; я в ваші чвари та свари не мішаюсь». Він не закликає до боротьби,а спонукає  до милосердя, доброти. « Не слід мені  встрявати до тієї заверюхи», «Наше діло богові  молитись, Спасителю хреститись».

 « Мир нехай навчається добру, слухаючи, як оддавали жизнь за людське благо…» ( Прощаючись з Петром під час останньої зустрічі.

 -З яким  героєм твору Шевченка можна порівняти божого чоловіка?( З Перебендею)

                             Перебендя, старий, сліпий,-

                             Хто його не знає?

                             Він усюди вештається

                             Та на кобзі грає…

                             Нема йому в світі хати;

                             Недоля жартує

                             Над старою головою,

                            А йому байдуже…(  «Перебендя»).

Народ.

Намагаючись об’єктивно оцінити  характер українського народу, П. Куліш наголошує на тому, що вдача українців досить складна та суперечлива. З одного боку хоробрість, відвага, нехтування комфортними умовами життя, з іншого – підступність, неспроможність за улесливими словами Іванця побачити  наслідки своїх рішень( « Назбиралось люду незчисленна сила, і все то була сільська чернь мужики, що позіходились грабовати Ніжень, як пообіцяв їм Брюховецький». Лунали заклики :« Рушаймо панським добром ділитись!»  Потім поступово настає прозріння « Московська сторожа не пускає нашого брата в місто…» . Зрозуміли, що їх  використано й одурено( « І чарки горілки не заробили»). Ні з чим рушили додому.

Оцінка роману Т. Шевченком.

Роман сподобався багатьом діячам тієї доби.

Т. Шевченко так писав:«Спасибі тобі, богу милий друже мій єдиний, за твої дуже добрі  подарунки і особливе спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все – таки не скажу більш нічого, як спасибі». ( З листа до П. Куліша  від 5 грудня 1857 року)

Підсумок уроку.

 Звертаючись до складної історичної доби, автор свідомо брався до змалювання не окремого епізоду (саме чорної ради), а до цілісного, багатостороннього зображення української дійсності тих часів. Прагнув підвести як своїх сучасників, так і наступні покоління  до висновків про необхідність національної злагоди українців. « Хто  ж бо того не знає, скільки опісля (Чорної ради)розлито по Вкраїні крові через Іванцеве лукавство да через неситу хтивість московських воєвод?» - запитує автор.. На думку П. Куліша, народ помилився,  обравши гетьманом Брюховецького. Історія України могла б рухатися зовсім в іншому напрямку в разі перемоги Сомка.

       Під час останньої зустрічі  у в’язниці  з Кирилом Туром   Сомко сказав слова, над якими обов’язково треба замислитись: « Візьме вона ( правда) верх і без нас… Може, се тілько на науку мирові і пустив господь Україну в руки харцизякам. Не можна, мабуть, інше, як тільки горем да бідою, довести людей до розуму» .)

 Отже, настав час нового сприйняття й розуміння першого українського історичного роману, його неупередженої оцінки. Важко тій країні, яка не має своєї історії, важко тому народові, який її забуває. А ще важче тій нації, хто  історію, страшну, криваву й трагічну,  забуває, не робить правильних висновків. Пам’ятаймо про Сомка і Шрама. «Хоть же вони і полягли головами, хоть і вмерли лютою смертю, да не вмерла, не полягла їх слава. Буде їх слава поміж земляками, поміж літописами, поміж усіма розумними головами»

 Я прожила більшу частину свого життя. Бачила багато виборів, обіцянок, які так і не були виконані. На мою думку, краще замість агітаційних матеріалів надрукувати й роздати «Чорну раду», щоб нагадати всім, до яких наслідків призводить необдуманий вибір. Ми повинні нести відповідальність за долю своєї країни.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ( На вибір).

Придумайте рекламу роману – хроніці «Чорна рада», яка б зацікавила читачів.

 Напишіть освічення в коханні Лесі (хлопці) , Петру( дівчата). 

 Дайте відповідь на запитання   «Чи повинен    кожен з нас нести відповідальність за долю своєї країни?»

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  06.05.2020

06.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 9 клас

ТЕМА. Розвиток мовлення (письмово). Твір-характеристика персонажа роману П. Куліша «Чорна рада».

ЗАВДАННЯ. Написати твір-характеристику персонажа роману П. Куліша «Чорна рада».

ДОПОМІЖНИЙ МАТЕРІАЛ

Кирило Тур — втілення козацького лицарства, романтичний і найбільш суперечливий образ.

1.       За яких обставин читач знайомиться на сторінках твору з К. Туром?

Чому він надає перевагу Я. Сомку?

Як інші герої твору ставляться до козака Тура?

Чим пояснити поведінку героя під час викрадення ним Лесі?

Як поводить себе запорожець з П. Шраменком під час бійки і у подальших стосунках з ним?

Що було причиною для суду над Туром?

Дослідіть ставлення автора до свого героя. Зробіть відповідний висновок.

Чому Кирило вирішив зберегти життя Я. Сомку, жертвуючи своїм? Як це характеризує запорожця?

Про що свідчить мова Кирила?

Висловіть власну думку стосовно того, чи можна вважати К. Тура втіленням запорозької вольниці та козацького лицарства. Наведіть переконливі аргументи.

Мікрофон: «Чи хотіли б ви мати такого побратима як К. Тур?»

2.1.2. Інформативне ґроно «Всебічна характеристика героя».

А. Портрет і зовнішність:

— «здоровенний козарлюга»;

— очі «так і грають», «враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх»;

— кремезна постать з розкішними вусами;

— широка, буйна натура прагне простору, незвичайних пригод, одчайдушних вчинків.

Б. Риси характеру і вдачі:

— відвага і волелюбність;

— сильний, енергійний, незламний;

— ярий захисник запорозької честі;

— поважне ставлення до гетьмана;

— високе благородство і щирість;

— мужність під час кари киями;

— здатний до самопожертви;

— запорозька рівність і безкорисливість;

— добрий товариш і побратим;

— химерний запорожець;

— зневага до буденного життя;

— меткий розум;

— глибока релігійність.

В. Поведінка:

— іноді зухвале ставлення до інших;

— непередбачувана, часто нелогічна;

— випадки ігнорування законів Січі (викрадення нареченої гетьмана);

— діє за покликом серця;

— почуття власної гідності.

Г. Соціальне у характеристиці героя:

— батько — запорожець, мати і сестра — звичайні селяни;

— заперечує патріотичні почуття в самому собі, але вчинки запорожця свідчать про прямо протилежне;

— зневажає щоденний побут, родинний затишок.

Д. Джерела створення образу:

— химерний козак Мамай;

— перекази про характерництво запорожців;

— героїчні мотиви народних дум;

— пісні про волелюбних представників козацтва.

Е. Казкові якості, притаманні герою:

— вміння заворожити двері й людей;

— здатний утекти із замкненого приміщення.

Є. Мова персонажа:

— говорить «загадками»;

— пересипає її приказками, прислів’ями, пісенними зворотами;

— містить уривки з пісень і дум.

2.1.3. Цитатна характеристика.

«Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись вперше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорнії, густії брови аж геть піднялись над тими очима».

Я. Сомко про Кирила:

«Низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між ними єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей Кирило Тур. Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває.». «Я знаю, що він шаблею ворога лучче, ніж язиком».

М. Черевань про Тура:

«Душа, а не запорожець!»

Кредо Тура:

«Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала».

«Наша мати — війна з бусурманами, наша сестра — гостра шаблюка!.. Запорожця господь створив не для запічка!»

2.1.4. Додатковий матеріал про героя.

До запорожців належить курінний отаман Кирило Тур, але разом із тим він належить до оточення Сомка. Козак не тільки допомагав не раз ще юному Сомкові, а й тепер за нього ладен накласти головою. Своїм метким розумом січовик збагнув, що Брюховецький хитрий і підступний, що до влади він рветься, маючи на меті досягти панування та багатства. Як і автор, Кирило Тур є патріотом батьківщини.

Незважаючи на велику енергію, хоробрість, лицарство, він не підносився серед козацтва вище курінного отамана. Та й не прагнув Кирило Тур пошитися у значне заможне козацтво. Ніколи він не виявляв інтересу до панства і власної користі. Зміст його життя — товариство, побратимство, лицарська честь, незалежність.

Це образ химерного запорожця, який хоче бути таким характерником, як ті, що про їхні вчинки оповідає народ. Кирило приваблює до себе своєю вдачею. Він часто висловлює свої думки й почуття мовою народних пісень та дум. Він зневажає буденне життя, бо волелюбна вдача прагне просторів, одчайдушних вчинків. Він мріє податися в гірську Чорногорію, бо йому всюди тісно, ніде не знаходить він вдоволення жадоби лицарських вчинків і пригод.

За рішенням ради запорожців Кирило Тур зазнав покарання, як говорив «січовий батько» Пугач, за те, що «знюхавсь поганий з бабами і наробив сорому товариству на всі роки. За звичаями запорожців винуватця карають киями!

«Однак Кирило Тур показав себе добрим запорожцем: і не зморщивсь, і не застогнав».

Козак лагодиться вирушити у далеку дорогу — Чорногорію. «Наша мета — війна з бусурманами»,— говорить він, маючи намір брати участь у визвольній боротьбі чорногорців проти турецького гноблення.

2.2. Петро Шраменко.

2.2.1. Бесіда «Познайомтесь, Петро Шраменко».

Чому Петро вирішив разом із батьком вирушити у дорогу?

Як він ставиться до політичної ситуації на Україні?

Чим пояснити його повагу до гетьмана Я. Сомка, свого батька?

Через що виникла сутичка героя з К. Туром?

Яким чином довів П. Шраменко свою любов до Лесі?

Що свідчить про романтичність відтворення П. Кулішем цього героя?

Прокоментуйте розмову наприкінці твору П. Шраменка з Божим чоловіком? Що в результаті цього спілкування зрозумів козак?

Мікрофон: «Чи продовжить П. Шраменко справу свого батька? Відповідь прокоментуйте.

2.2.2. Інформативне ґроно щодо характеристики героя.

А. Портрет і зовнішність:

— дужий, молодий козак;

— «орел не козак»;

— привабливий.

Б. Риси характеру:

— чесний і сміливий;

— відважний і благородний;

— вірний і добрий;

— здатний щиро кохати;

— «добрий син і щирий козак».

В. Особливості вдачі:

— батько-авторитет;

— звик коритися моралі та закону;

— ніхто не скаже про нього лихого слова.

2.2.3. Цитатна характеристика.

«Один був молодий собі козак, здатний, як до війни».

Черевань: «…переплив Случ під кулями. Їй-богу, я й досі дивуюсь, що таке молоде, та таке сміле!»

Божий чоловік: «Добрий козак; по батькові пішов. Одвага велика, а буде довговічний, і на війні щасливий: ні шабля, ні куля його не одоліє, і вмре своєю смертю».

«Петро був козак не дитина: мав батькову постать і силу, ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу».

К. Тур: «…у багно тебе не втопче, як зав’язнеш, а хіба з багна витягне».

Пугач: «Ти добрий козак».

«Я чоловік без хитрощів».

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Закінчити роботу.

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)

До  13.05.2020