Українська література з 12.05.2020


УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА  5 клас 

12.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас
ТЕМА. Микола Вінграновський. «Сіроманець». Захоплива й драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи.
ЗАВДАННЯ.
1.       Робота з текстом твору с. 234 – 241.
2.       Словникова робота с. 242.
3.       Літературний диктант.
1. Що трапилось з Чепіжним, коли він зустрівся з Сіроманцем?
А він впав Б потрапив в озеро В зсунувся в болото
2. Кого нагадував вертоліт Сашкові?
А велику бабку Б великого пуголовка В великого метелика
3. Що сталося з Сіроманцем на старість?
А він оглух Б втратив зуби В він осліп
4. Куди привезли Сіроманця після того, як він попався у яму?
А на ферму Б на конюшню В у кузню
5. З чим порівнюється відро, коли за нього зачепився Сашко?
А з цистерною Б з діжкою В з каструлею
6. Про кого йдеться у цитаті «…він ночами краде у полі солому на мотоциклі…»?
А про Чепіжного Б про Шевчука В про Побігайла
7. З якою метою Сашко відправляється разом із вовком в Одесу?
А тікають від Чепіжного Б повернути зір Сіроманцеві В подорожувати і побачити море
8. Яке ім’я та по батькові Чепіжного?
А Дмитро Васильович Б Василь Дмитрович В Василь Андрійович
9. Як звати хлопчика, якого врятував Сіроманець під час заметілі?
А Олесь Б Федько В Андрійко
10. Що означає вираз з твору М. Вінграновського «Сіроманець» сидіти в печінках?
А наїстися Б набридати В запам’ятати
11. Про кого йдеться в цитаті «До школи… ходив далеченько. До школи була і дорога, нею ходили всі, хто хотів, а… ходив стежкою, лісом…»?
А Андрій Лях Б Сашко В Олесь
12. Чому одного дня Сашко не пішов до школи?
А захворів Б поїхав з татом на базар В пішов шукати Сіроманця
4.       Обмін враженнями щодо прочитаного.
-          Хто такий Сіроманець, що ми дізналися про нього з перших сторінок повісті? 
              (Сіроманець — це старий осліплий самотній вовк.)
-          Чому Сіроманця ненавидів Василь Чепіжний, намагався його позбутися? (Бо вовк загриз його козу.)
-          Чим закінчився поєдинок Чепіжного та Сіроманця? (Перемогою вовка й соромом для чоловіка.)
-          З якою метою до села прилетів вертоліт і як на це відреагував Сашко? (Вертоліт прилетів, щоб знищити вовка, і це дуже занепокоїло Сашка.)
-          Що робив Чепіжний у глинищі? (Копав яму на вовка.)
-          Поясніть фразу: «Для Сашка настали дні щастя і тривог». (Хлопчика вовк проводжав лісом до школи; Сашко відвів друга в глинища, щоб його не знайшли.)
-          Як Сашко випустив Сіроманця з кузні? 
-          Як був осоромлений Чепіжний? (З’явилося фото в районній газеті, на якому вовк перестрибує через нього, лежачого.)
-          Як Сіроманець заробив собі на обід? Що це нагадує? (Вловив ворона; нагадує відомі казки та байки.)
-          Хто врятував Сіроманця в стужу? (Андрійко Лях та льотчики.)
-          Як вовк віддячив льотчикам та Андрійкові? (Знайшов та врятував хлопчика.)
-          Ким мріяв стати Сашко? (Лісником.)
-          На який вчинок зважився Сашко заради Сіроманця? 
       5. Знайдіть і прочитайте опис Сіроманця. Які почуття «закладені» в цьому портреті?
«Високий, широкогрудий, з малими вушками на великій голові, з великими димчастими незрячими очима. …Великі срібні сльози котилися по його морді і падали на пісок під лапи».
(Захоплення, любов, радість, від розуміння друзів.)
     6. Завдання учням.
З’ясуйте, що є реальним, а що фантастичним у повісті М. Вінграновського «Сіроманець». Результати роботи оформіть у вигляді таблиці.
Реальне
Фантастичне


   7. Визначте тему та ідею повісті.
Тема
Про дружбу хлопчика й вовка; добре ставлення до тих, хто потребує — допомоги, до братів наших менших; гармонійні стосунки людини й природи.
Головна думка
-          Потрібно гуманно ставитися до беззахисних тварин. 
-          Треба вміти жити в гармонії з природою, бережливо, з повагою ставитися до матінки- природи, частинкою якої є й людина. 
     8. Проблемне питання.
Хто є головним героєм — Сашко чи Сіроманець? Чому? Адже твір називається «Сіроманець»? —
(Головним героєм є Сашко, бо він людина, діє осмислено, обґрунтовано. Вовк відчуває друга інтуїтивно. А назва така тому, що історія незвичайна, унікальна й пов’язана саме із Сіроманцем.)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Як можуть далі розвиватися події? Прочитай продовження повісті й перевір свої припущення с. 242 – 245.
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  14.05.2020

14.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас
ТЕМА. Микола Вінграновський. «Сіроманець». Гуманізм повісті.
ЗАВДАННЯ.
1.       Робота з текстом твору с. 242 – 245.
2.       Словникова робота с. 246.
3.    Гуманізм повісті «Сіроманець»
Аналізуючи повість М. Вінграновського «Сіроманець», можна одразу зрозуміти, що її центральними персонажами є вовк Сіро­манець та хлопчик Сашко. Образ вовка запропонований автором у міфологічному і навіть фантастичному контексті, який тісно пов’язаний із реальністю. Автор зображує почуття звіра з психо­логічної точки зору, як справжньої людини, але цей образ не має складних емоційно-чуттєвих характеристик, тому він зрозумілий навіть дітям, які сприймають вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка.
Сашко, незважаючи на свій юний вік, стає для вовка не лише другом, але й рятівником. Він зовсім не боїться Сіроманця, а навіть навпаки — захищає його перед дорослими, допомагає звільнитись з полону, та коли розуміє, що тварина майже втратила зір,— не роз­думуючи втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб по­казати його відомим лікарям. Саме в дружбі та співчутті хлопчика до вовка розкривається гуманізм повісті.
4. Характеристика дійових осіб твору
4.1. Характеристика головних персонажів: вовк Сіроманець.
4.1.1. Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):
□ «Потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом...»;
□ «...він був найстарішим вовком світі. Все своє Сіроманче жит­тя він водив зграю. Молоді вовки з лісів і яруг мріяли пройти у нього бойову вовчу стратегію і тактику. Він снився молодим вовчицям. Не один кінь з передсмертним кривавим хрипом па­дав на траву чи на сніг од зубів Сіроманця...»;
□ «... на старість вовк осліп. Бурхлива темнота зацарювала в його очах. Один лише нюх водив його по світу, і кашляти вже почав, і снився йому щоночі єдиний сон: срібні очі постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами у землю, і снився він собі сам»;
□    «...Його проклинали конюхи та пастухи. Коли ж нічого були їсти і вовк пересиджував день або й три на болоті чи в чагарях, то й зграя сиділа позаду нього, кусаючи себе за хвости...»;
□    «Сіроманець тим часом обнюхав Сашка з ніг до голови, лизнув по куртці ґудзика і ліг на листя»;
□    «Пиріжки з печінкою вовк, видно, любив з дитинства, бо ковт­нув навіть не пожувавши»;
□    «Сіроманець провів Сашка до узлісся, потерся об Сашкове плече і так стояв, аж доки запах його нового товариша не ослаб у гли­бині темного листопадового вітру...»;
□    «Сіроманець проводжав його лісом до школи, зустрічав його на узліссі»;
□    «Зімлілий вовк лежав у кузні на драбині біля горна... Вовк роз­крив рота під іній, і йому стало легше дихати... Він поворухнув замотузованими лапами, понюхав молоток біля ковадла та й на­че заснув»;
□    «Тим часом Сіроманець тікав. ...Кілька разів він зупинявся, піднімав голову в небо і слухав, чи не летить вертоліт... Забіг аж до лиману...»;
□    «...Сховався Сіроманець на полігоні... відчував, що тут йому буде спокій»;
□    «Повалили такі могутні сліпі сніги, що навіть і він, Сіроманець, злякався: він добре знав, чим ці сніги йому пахнуть. Вдень і вночі він рився в снігах, орав їх лапами і зубами, але небо наче прорвало, і жодної миші, як на гріх!»;
□    «Сіроманець охляв. Він часто провалювався в сніг з головою, годинами лежав, збираючись з останніми силами, щоб виповзти на поверхню і поповзом добиратись: куди — невідомо»;
□    «...Сіроманець уже не котився — його котив вітер... Вовка за­котило в лісосмугу, він обійняв лапами якусь деревину, навіть учепився за неї зубами, але вітер відірвав його і від неї»;
□    «Сашко не повірив своїм очам: на стежці перед ним стояв Сі­романець! Високий, широкогрудий, з великими димчастими незрячими очима... Сіроманець плакав. Великі срібні сльози котилися по його морді і падали на пісок під лапи».
     Сіроманець — це старий вовк, який вже доживає свого віку. У молоді роки він був прикладом для наслідування та справжнім ватажком зграї, але коли прийшла старість — він осліп і залишив­ся сам. Автор співчуває йому і, навіть зображуючи картини його полювання або зустрічі з ворогами, описує поведінку вовка так, як би це був не хижак, а звичайний свійський пес. У Сіроманця вже не залишилось агресії — він багато чого побачив за життя, тому на­прикінці йому хотілося одного — спокою. Він був ватажком завжди, тому коли залишився на самоті, це не було для нього природним. Він познайомився з Сашком, та, зрозумівши, що хлопчик ставить­ся до нього приязно — став для нього кращим другом. Навіть коли вовк змушений був тікати подалі від села та від переслідувачів, він не забув хлопця. Він знайшов нових знайомих, серед яких був маленький хлопчик Андрійко, але навіть тоді він не забував про Сашка і при нагоді — повернувся до свого маленького захисника. Цим автор дає нам зрозуміти, що вовкові притаманні такі яко­сті, як вірність та вдячність. На жаль, остання подорож до лікарні не була вдалою, і, коли Сіроманець зрозумів, що ніхто не буде його
лікувати — просто втік та повернувся помирати в рідне село. Але доля була на стороні Сіроманця — селяни нічого йому не зробили. Тоді останнє, що залишилось вовку, — померти на самоті, згадуючи найприємніші моменти життя.
     4.1.2. Аналіз образу Сіроманця у вигляді бесіди за питаннями.
▼ Як, на вашу думку, автор ставиться до Сіроманця?
▼ Поміркуйте, чи розумів вовк хлопця. Обґрунтуйте свою думку.
▼ Чому до Чепіжного вовк ставився вороже, а для  Сашка — став найкращим другом?
▼ Чи можна назвати Сіроманця — хижаком? Обґрунтуйте свою думку.
▼ Як складалися стосунки вовка з другорядними особами твору? Кого з них можна вважати прихильником вовка?
▼ Чи вважаєте ви Сіроманця — володарем лісу? Чому?
▼ Як ви розумієте фінал повісті? Чому вовк не попрощався з най­кращим другом?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання с. 246.
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  19.05.2020

19.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас
ТЕМА. Микола Вінграновський. «Сіроманець». Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.
ЗАВДАННЯ.
1. Вікторина «Упізнай героя»
· Він любив, як цвітуть будяки. (Сіроманець)
· У нього огнедишне око, бурякові кулаки й чорний мотоцикл, на якому він відвозить крадену солому. (Василь Чепіжний)
· Він вставав раненько, ішов лісом до школи, любив природу й хотів стати лісником. (Сашко)
· Він подавав хлопчакам голос, і вся ватага рушала за ним у виселок додому. (Сіроманець)
· · Він жив на полігоні, оглух, вивчив графік навчань, ховався від вибухів у воронках. (Сіроманець)
· Він загубився в заметіль, його врятував Сіроманець. (Андрійко)
· Він підібрав узимку на дорозі голодного, знесиленого вовка і привіз додому, доглядав його. (Петро Лях)
· Вона сердилась і казала, нащо дався йому отой звір та чому він робить із вовка святого. (Мати Сашка)
· Він привів у ліс свого старого коня як приманку для вовка й сидів у засаді. (В. Чепіжний)
· Він плакав, і великі срібні його сльози котилися й падали на пісок. (Сіроманець)
· Вона дивувалася, що Сашко ходить до школи лісом, не боїться вовків, і навчала, що треба оберігати і ліс, і воду, і повітря, і звірів. (Учителька Надія Петрівна)
· Він був головою колгоспу, дозволив Чепіжному вирити яму- пастку для Сіроманця. (Батько Сашка)
· Він умів говорити, співати старим голосом, плакати, йому щоночі снився один і той самий сон. (Сіроманець)
· Він робить рішучі вчинки, учить дорослих, що звірі живі, їм теж треба жити, що не можна багатьом іти на одного, старого, сліпого. (Сашко)
· Вони видовбали ломами в мерзлій землі Сіроманцеві погріб — житло під лісосмугою. (Льотчики)
· Він високий, широкогрудий, з малими вушками на великій голові, з великими димчастими незрячими очима. (Сіроманець)
· Він вважає, що якби Сіроманець був зрячим, то пішов би в таке місце, де люблять вовків. (Сашко)
· Він прийшов помирати сам. (Сіроманець)
· Він прибрав Сіроманця, розчесав його і сказав: «От тепер ми з тобою і на людей стали схожі». (Сашко)
· Він, видно, пиріжки з печінкою любив з дитинства, бо ковтнув пиріжки, навіть не пожувавши. (Сіроманець)
· Він прохав не забувати його й запевнював, що сам ніколи Сіроманця не забуде. (Сашко)
2. Цитатна характеристика образу Сашка
- «Та він живий, мамо, і йому треба жити. А потім, на те він і вовк».
- «Тоді хто з них вовк — Сіроманець чи дядько Побігайло, що на своїх іменинах ту вівцю з'їв?»
- «Аби я був вовком, я б тоді все розказав Сіроманцю і про Чепіжного, як він ночами краде... І ніхто не ганяється за Чепіжним на вертольоті! Ніхто! Ні за ним і ні за такими, як Побігайло!»
- «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець».
- «Де він є, отой Сіроманець. Взяв би та й утік десь в інші краї чи гори, де вовків люблять».
- «Будеш жити у нас. Не треба, Сіроманцю, лише падати духом».
- «Надія Петрівна каже, що треба оберігати не тільки воду, повітря і ліс, але й звірів. А вовка я, може, люблю, тату!»
- «Ти знаєш, ким я буду?» «Ким?» «Лісником.»
- «А хіба я винен, що його хтось відпустив. Може, ти?» — «Я,— відповів Сашко».
- «Ти що, вовчику, не бачиш, ти сліпий?»
- «За хатою плакав Сашко». (Сіроманця впіймали.)
- «Ти головне, не бійся... Прощай, вовчику. Як будеш живий, не забувай мене, я тебе ніколи не забуду».
- «Це Сіроманець. Він мій друг. Він сліпий. Сіроманця треба вилікувати, аби він прозрів».
- «Аби Сіроманець був зрячим, то він пішов би у краї, де вовків люблять. А сліпим він не знає, куди йти».
- «Сашко пооббирав з Сіроманця реп'яхи,.. розчесав боки... Собі ж пов'язав галстук: «От ми з тобою й на людей стали схожі»».
- «Де у вас той лікар, що лікує очі? Я здалеку. І в мене мало часу».
- «Сашко кинувся в бузок, вискочив на вулицю,.. покликав Сіроманця — сів і заплакав.»
- «Сашко зліз з автобуса і полем побіг до лісу. В лісі Сашко ходив до вечора, кликав Сіроманця у глинищах».
3. Характеристика образу Сашка
1. Сашко — герой повісті М. С. Вінграновського «Сіроманець».
2. Йому 13 років.
3. Сільський житель.
4. Не має портретної характеристики.
5. Він учень, любить учитися, багато знає, до школи ходить лісовою стежкою, мрійник.
6. Любить батьків, але не знаходить у них розуміння, довіряє їм, але не завжди радиться з ними (пішов до Одеси з вовком, не сказавши про це батькам).
7. Уміє розрізняти добрих і злих людей, відповідно до них ставиться, має друзів, довіряє найвірнішим свої таємниці.
8. Любить природу, ліс, звірів, дружить з вовком Сіроманцем.
9. Допомагає сліпому старому вовку врятуватися від мисливців у глинищах; рятує звіра з кузні; плаче, коли вовка спіймали; сумує за ним; відкрито дає оцінку діям Чепіжного; заявляє про те, що любить вовка; веде звіра до Одеси, щоб повернути зір; плаче за Сіроманцем, шукає, страждає.
10. Має щиру, тонку душу, рішучий, вірний, добрий, гуманний, розумний, відповідальний, любить батьків, довіряє людям, любить природу, вовка Сіроманця, здатний на співпереживання, на сміливий самостійний учинок, уміє відстоювати свою позицію, досягати задуманого, готовий до активного дорослого життя, може слугувати зразком для наслідування.
11. Мені дуже сподобався Сашко тим, що він красивий душею, і тому неважливо, якого кольору в нього волосся чи які в хлопця очі! Дуже жаль, що Сашко самотній у своїй боротьбі за життя Сіроманця. Цим, своєю самостійністю, вони (хлопчик і звір) мені здаються схожими. Сашко розмовляє із Сіроманцем, як з людиною. Це мені подобається, бо звірі — брати наші менші. Разом з тим я хочу поспівчувати Сашкові, бо батьки бачили, що їхній син страждає через Сіроманця, але були байдужими до горя Сашка й не допомогли нічим. Якби між Сашком і батьками було б більше порозуміння, то кінець твору, напевно, не став би таким сумним
4. Складання сенкану до образу Сашка
Варіанти відповідей
І
II
1. Сашко
1. Сашко
2. Сміливий, милосердний
2. Добрий, співчутливий
3. Любить, допомагає, тривожиться
3. Сумує, вірить, діє
4. Я його дуже поважаю
4. Його сльози мене вразили
5. Друг природи
5. Людина
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до уроку РМ. Відгук на самостійно прочитаний твір.
(Обміркувати, на який самостійно прочитаний твір будете писати відгук).
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  21.05.2020

21.05. 2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 5 клас
ТЕМА. Розвиток мовлення (письмово). Відгук на самостійно прочитаний твір.
ЗАВДАННЯ.
1.       Ознайомлення з пам’яткою «Як складати відгук на прочитаний твір»
І. Обґрунтувати, з якою метою складається відгук:
1) привернути увагу до твору, вплинути на думку інших людей, посперечатися з приводу оцінки художніх образів;
2) бажання поділитися враженням про прочитане з людьми, які знаходяться далеко ;
3) прагнення розібратися в прочитаному.
ІІ. Умотивувати, чому твір сподобався.
ІІІ. Писати відгук під свіжими враженнями від прочитаного.
ІV. Коротко схарактеризувати головних героїв твору.
V. Оцінити ставлення автора до своїх персонажів.
VI. Не переказувати змісту твору: це знизить інтерес до нього в читача відгуку.
VII. Визначити художню вартість твору.
VIII. Порадити адресатам прочитати цей твір літератури.
2.  План відгуку
1.  Як називається книга і хто її автор?
2. Яку епоху описано в книзі, що обговорюється?
3. Який проміжок часу охоплюють описані в книзі події?
4.  Що вас найбільше зацікавило в книзі: доля її героїв, їх вчинки та поведінка, спосіб їх життя чи самі події або описи природи тощо?
5. Які почуття викликала у вас ця книга, що з неї найбільше запам’яталося?
6.  Чи сподобалась вам книжка? Чому саме?
3. Складання відгуків.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до контрольної роботи з теми «Рідна Україна. Світ природи (твори М. Рильського, Гр. Тютюнника, М. Вінграновського)».
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  26.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА 6 клас 

13.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6  клас
ТЕМА. Павло Глазовий. «Заморські гості».
ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 232.
1.       Кросворд


По вертикалі. 1. Актор, який грає комічні ролі. (Комік) 2. Жанровий різновид гумору. (Гумореска) 3. Засіб гумору й сатири, коли про щось говориться ніби в позитивному плані, але прихований контекст свідчить про протилежне. (Іронія) 4. Ознака радості людини. (Сміх) 5. Влучна оповідь. (Анекдот)
По горизонталі. 1. Вираз обличчя задоволеної людини. (Усмішка) 2. Дошкульна насмішка. (Сарказм) 3. Те, що викликає сміх. (Комічне) 4. Гостре висміювання, критика чогось або когось. (Сатира) 5. Тон мовлення, читання, яким передається настрій, емоції, зміст. (Інтонація)
2. Бесіда з учнями
1. Що вам відомо про Канаду? 2. Чи живуть у Канаді українці? 3. Чому українці переїхали до такої далекої країни? 4. Як емігранти ставляться до рідної мови, рідної країни?
3. Виразне читання твору «Заморські гості» Обговорення змісту твору
1. Що здивувало іноземців, коли міліціонер відповів їм? 2. Чи зміг міліціонер переконати іноземців, що в Україні дбають про рідну мову? 3. Як міліціонер характеризував гостей? 4. Кого й чому звинуватив міліціонер у зневажливому ставленні до рідної мови? 5. Що висміює в гуморесці автор? 6. Які засо-би творення комічного наявні в гуморесці? 7. Як ви гадаєте, це гумористичний чи сатиричний твір? 8. Яка основна думка гуморески? 9. Чи актуальна сьогодні гумореска П.Глазового «Заморські гості»?
4. Літературна гра «Дешифрувальник»
За допомогою українського алфавіту розшифруйте приховані слова. Виграє той, хто розгадає слова швидше за інших.
1. Одна зі стилістичних фігур поетичного мовлення, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні з очевидним порушенням синтаксичної конструкції задля емоційно-смислового увиразнення певного вислову.
12
18
3
7
21
22
12
33
Ключ-відповідь: інверсія.
2. Визначення при слові, що впливає на виразність; завдяки особливій функції допомагає слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмету або явища, додає тексту певної мальовничості, насиченості.
7
20
12
23
7
23
Ключ-відповідь: епітет.
3. Троп, що полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою сполучників.
20
19
21
12
3
18
33
18
18
33
Ключ-відповідь: порівняння.
5. Робота з підручником
Відповіді на запитання  с. 232.
6. Робота з таблицею
Заповніть таблицю, указавши засоби мовної виразності, використані письменником.
Художні засоби
«Заморські гості»
«Еволюція»
Епітети
Метафори
Порівняння
Риторичні запитання
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Вивчити напам’ять гумореску П. Глазового (на вибір).
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  15.05.2020

15.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6  клас
ТЕМА. Розвиток мовлення (усно). Складання гуморески, усмішки.
ЗАВДАННЯ.
1.       Повторення понять із теорії літератури с. 217, 224.
“Сміх – це здоров’я, сміхом можна більше вразити, ніж лайкою чи навіть бійкою”, - говорять у народі. Українці завжди відзначалися дотепністю, розвиненим почуттям гумору, вмінням посміятися над іншими і над самим собою. Це допомагало їм пережити важкі часи, які часто випадали на їхню долю. Гумор, сміх, усмішка – гарні веселі слова. З ними людина стає бадьорішою і здоровішою. Спробуємо визначити, що ж це таке. Розпишемо ці слова за асоціаціями.
Г – гарний
У – усмішка, успіх
М – молодість, мистецтво
О – образність, обережність, образа
Р – радість, регіт, розум

С – сила, світлий
М – мудрість, музика
І – інтелігентність, індивідуальність
Х – хороший, хитрий, хоробрий
        А тепер спробуємо скласти за асоціативними словами твір – визначення понять.
Наприклад.
Гумор – це щось гарне, те, що викликає усмішку, сприяє успіху у спілкуванні. Тактовно, в міру використовувати гумор – це велике мистецтво. Для справжнього гумору характерна образність, уміння зіставляти, порівнювати. Але при цьому треба виявляти обережність, щоб нікого не образити. Гумор викликає сміх, приносить радість. Добрий сміх викликає світлі почуття.
2.       Складання гуморески, усмішки.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Закінчити роботу. Підготуватися до бесіди з позакласного читання. Свято українського гумору.
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  20.05.2020

20.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6 клас
ТЕМА. Позакласне читання №4. Свято українського гумору.
ЗАВДАННЯ.
1.       Повторення понять із теорії літератури с. с. 217,218,224.
2.       Виразне читання гуморесок Павла Глазового.
           Онучок
-         Є у вас, дідусю, зуби? –
Онучок питає.
Дід журливо посміхнувся:
-         Вже давно немає...-
І зраділо, це почувши,
Хлопченя без краю:
-         Тоді пряник потримайте,
А я пострибаю
                Молодята
Після свадьби каже Рая:
-         Прости мені, Грицю.
Я від тебе приховала
Одну таємницю.
Раніш дуже боялася
Про це говорити.
Знай, коханий, я нічого не вмію варити.
Я ніколи навіть супу
Іще не варила...
Гриць утішив: - Не для того
Я взяв тебе, мила.
Не псуватимеш на кухні
Своїх білих рук ти!
Я ж не вмію заробляти
Грошей на продукти.
                Пробний виїзд
Купив батько мотоцикла –
Чудесну машину.
Умостився на сидінні.
-         Сідай ззаду, сину!
Доки, - каже, - навчимося
Як слід управляти,
Поїздимо потихеньку
Дома кругом хати.
Мотор димом попихкує,
Пасажирів носить.
-         Голова вже макітриться...-
Синок плаче. – Досить.
Бідний батько залізяки
То цю, то ту смика.
Як машину зупинити?
Ось де заковика!
-         Стрибай, синку, на солому
Та біжи до мами –
Нехай мене з мотоцикла
Стягає граблями.
3.       Слово вчителя. Письменники-гумористи черпають своє натхнення в народному гуморі. А він присутній майже у всіх жанрах фольклору. Хіба не кумедними є такі прислів’я?
У бороді гречка цвіте, а в голові й на зяб не орано.
Добрий, як із курки молоко, а із верби петрушка.
Хоч вовки коня з’їли, та ми воза не дали.
Не показуй пугачеві дзеркало – він і сам знає, що красень.
Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти.
З одної мухи язиком зшиє два кожухи.
4.        Конкурс “Вимови скоромовку”
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок коло квіточок.
5.  Розкрийте значення слів: усміхатися, кепкувати, глузувати (мікрофон)
6. Творча робота.
Написати жартівливий діалог (на вибір): дверей класу і парти, щоденника і оцінок, дошки і крейди.
Написати жартівливий монолог (на вибір): підручника історії про учня-двієчника, портфеля про учня-відмінника.
7.  Конкурс “Відгадай загадку”
Скільки картоплин у горщик улізе? (0, картоплини не лазять)
У якому місяці люди найменше хліба їдять? (у лютому)
З якого посуду не їдять? (з порожнього)
Який рік тягнеться один день? (Новий рік)
У чому не вивертиш дірки? (у воді)
Коли дурень мудрий? (коли мовчить)
Чого на ярмарку не купиш? (розуму)
Що можна побачити із заплющеними очима? (сон)
Татове й мамине дитя, але не їхній син. Хто це? (донька)
На яке питання не можна відповісти “так”? (ти спиш?)
Що на голові по місту ходить? (шляпа)
8. Ситуативне завдання.
Уявіть, що з вас посміялися друзі
-         стосовно вашого одягу;
-         коли ви випадково спіткнулися і впали;
-         коли ви запиналися при відповіді, забули слова вірша;
-         з вашого прізвища або імені;
-         з ваших окулярів.
Як би ви вчинили у кожному з таких випадків, щоб не втратити своєї гідності і дати відсіч насмішникам, котрі вдалися до злого жарту?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Підготуватися до бесіди з літератури рідного краю. «Гумор у творчості письменників-земляків».
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  22.05.2020

22.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 6 клас
ТЕМА. Урок літератури рідного краю № 4. Гумор у творчості письменників-земляків.
ЗАВДАННЯ.  Читання та обговорення гумористичних  творів письменників-земляків.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до контрольної роботи з теми «Гумористичні твори (твори   Л. Глібова, С. Руданського,  П. Глазового)».
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  27.05.2020

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА 7 клас
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА
12.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас
ТЕМА. Олександр Гаврош. «Неймовірні пригоди Івана Сили». Композиційні особливості твору, його проблематика.
ЗАВДАННЯ.
Композиція твору.
 Експозиція – приїзд Івана до столиці з метою знайти роботу та само реалізуватися.
 Зав’язка – тренування героя в доктора Брякуса, встановлення першого рекорду, робота в цирку мадам Бухенбах.
 Кульмінація – виборювання Іваном титулу найсильнішої людини світу.
Розв’язка – вимушений розпад цирку Бухенбах.
Проблематика:
-          уміння самореалізуватися в незнайомому місті;
-          доброта і заздрість, корисливість, підступність (Іван Сила, Міха Голий, доктор Брякус – агент Фікса, Магдебура, прихильники Джебсона, які скалічили Івана);
-          справжня дружба (Іван Сила – Міха Голий, доктор Брякус, вантажники з вокзалу, Пандорський, Фандіго, Рената, мадам Бухенбах);
-          спорт – можливість самоствердитися у світовому просторі;
-          чесність і підступність (Іван Сила – агент Фікса, капітан Миколайчик, карлик Піня);
-          кохання(Іван Сила – Мілка).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Намалюй циркову афішу та прорекламуй виступ Івана Сили у своєму селі.
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  14.05.2020

14.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас
ТЕМА. Андрій Малишко. Відомий український поет і його пісні, що стали народними. «Пісня про рушник». Основні мотиви та символічні образи поезії.
ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал  с. 261 – 264.
1.       Бесіда за питаннями
· Що називається піснею? (Пісня — словесно-музичний твір або ліро-епічного характеру, мелодійний за своїм інтонаційним малюнком і призначений для співу)
-Які пісні бувають? (Календарно-обрядові, родинно-побутові, соціально-побутові)
· Назвіть відомі вам літературні пісні та їх авторів.
· На які види розподіляються пісні? (Народні, літературні)
· Назвіть композиторів, які поклали слова поезій на музику? (Платон і Георгій Майборода,
О. Білаш, П. Козацький, Л. Ревуцький, А. Штогаренко, М. Вериківський, С. Козак, Ю. Мейтус,
Ф. Надененко та інші)
· Чому вважають, що пісня — душа українського народу, що в ній — вся історія рідного краю?
· Для чого призначений рушник? Які народні обряди пов’язані з ним?
2.       Життєвий і творчий шлях А. Малишка с. 261 – 263.
3.       Виразне читання твору А. Малишка «Пісня про рушник».
3.1. Прослуховування пісні (Інтернет).
3.2. Історія написання «Пісні про рушник».
Найкращою з-поміж Малишкових пісень, а може, й найпопулярнішою, в повному розумінні слова народною піснею, якій судилося довгі роки життя, є «Пісня про рушник». Пісня перекладена тридцятьма п’ятьма мовами світу. Вірш «Пісня про рушник» вміщений у збірці «Серце моєї матері» (1959).
Написана пісня у 1959 року до кінофільму «Літа молоді». Композитор П. Майборода написав музику до вірша поета.
Створена ця пісня на міцній народній основі. З народної творчості взято й сам рушник вишиваний.
3.3. Тема: оспівування любові до матері, її щирих почуттів до своєї дитини.
Тема матері — одна з наскрізних у поезії А. Малишка. Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше у нього пов’язане з образом матері. Бо з раннього дитинства узяв він у серце образ рідної матінки, Івги Базилихи, яка навчила його добру, красі, любові до людей. Її образ зливається в поезії Андрія Малишка з іншим найдорожчим образом — рідної Батьківщини. Завжди, коли поет пише про те, що найближче його серцю, він згадує матір.
«Вкраїно моя», «мати», «Сиділа мати, ніби груша дика», «Мамо, я хочу поговорити з вами», поема «Сини», ще багато-багато найкращих поетичних творів… Ця данина подяки й любові народного поета священній пам’яті Матері.
Та з-поміж цих скарбів виділяється «Пісня про рушник», сповнена чаруючої ніжності й простоти, задушевності й безмежної любові.
«Пісня про рушник» — це пісня про матір. Образ матері — один із центральних у творчості Малишка. Передусім це образ конкретної людини, що знала безліч пісень, чудово їх виконувала і передала своєму синові «песен дивный дар»,— говорив М. Рильський.
3.4. Ідея: уславлення шанобливого ставлення до матері-святині.
3.5. Основна думка: материнський рушник для її дитини — щастя, доля, любов.
3.6. Жанр: пісня.
3.7. Композиція.
Пісня невелика за розміром. І слів про матір, власне, сказано зовсім небагато. Але образ її — виразний, яскравий, зігрітий синівським почуттям.
«Пісня про рушник» сприймається як монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб подякувати любій матусі за її турботи, вірну любов і ласку.
Твір складається з шести куплетів, з яких три — по 4 рядки, а решта — по 2. Всі вони перемежовуються. Як у пісенному жанрі, спочатку співається куплет пісні (4 рядки), а потім приспів (2 рядки), і так тричі.
3.8. Ідейно-художній зміст пісні.
Ліричний герой з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити свою дитину щасливою, не обійденою долею. Ненька дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, й материнська любов». Так А. Малишко поглиблює образ рушника, запозичений з народної творчості. Проте головним у поезії є образ найближчої і найсвятішої для кожної людини — образ матері. Її серце сповнене безмежної любові до дитини, і цю рису душі поет передає економними, але надзвичайно місткими деталями: незрадлива ласкава усмішка, бо матір уміє і прощати, і наставляти, і жаліти; засмучені очі, бо рідна ненька відриває від свого серця дитину, посилає її у широкий і бентежний світ, «в дорогу далеку», на якій будуть і радість, і смуток, і печаль.
Світлому, радісному, хоча й пройнятому сумом розлуки звучанню пісні відповідає й сонячний, прекрасний пейзаж. Через картини природи розкриваються почуття материнської та синівської любові. Росяниста доріжка, зелені луги, солов’їні гаї, тихий шелест трав, щебетання дібров — усе це прикмети прекрасного сонячного весняного ранку, бо ще до зорі рушає син у дорогу — створюють відповідний ліричний настрій, викликають у слухача спогади про його дитинство, його шляхи, його долю і, звичайно, про його матір.
3.9. Популярність твору, його зв’язок з народною творчістю.
«Пісня про рушник» у народі популярна, оскільки вона бентежить, хвилює кожного. І ще тому, що вона проста, задушевна, що в ній знаходимо картини й образи, знайомі з народних пісень. І рушник вишиваний, і дорога далека, і щастя-доля, і зелені луги — усе це взято із щедрого арсеналу народної творчості, перетоплене в серці поета, збагачене його власними образами (щебетання дібров, солов’їні гаї, незрадлива усмішка) і тому привертає нашу увагу, бентежить, радує, сповнює передчуттям далеких доріг і безмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.
3.10. Художні засоби пісні.
Звертання: «Рідна мати моя».
Епітети: «далека дорога», «засмучені очі», «незрадлива, вірна усмішка», «тихий шелест трав».
Повтори:
«І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала».
«І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої».
«І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов».
Метафори: «цвіте… доріжка», «шелест трав», «щебетання дібров», «оживе…. і дитинство, й розлука, і вірна любов».
Порівняння: «…той рушник простелю, наче долю…».
3.11. Опрацювання ідейного змісту пісні. Бесіда за питаннями.
· Яке символічне значення приділялося рушникові в житті людей?
· Для чого мати, коли син вирушав у дорогу, давала йому рушник?
· Чому рушники прикрашали різноманітними вишивками? Що вони символізували?
· Опишіть почуття ліричного героя твору. Про що вони свідчать?
· Що хотів бачити герой на материнському рушникові? Як про це зазначено у творі?
(«Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої»)
· Чи можна вважати рушник відображенням життя людини, її світогляду, віри? Якщо так, то з чим це пов’язано? Відповідь вмотивуйте.
· Про яку далеку дорогу говорить А. Малишко у творі?
· Що саме запам’яталося ліричному герою зі свого дитинства?
· Як гармонують краса природи і почуття героя, коли він брав до рук материнський рушник?
· Прокоментуйте рядок поезії: «І на тім рушникові оживе все знайоме до болю». З чим викликаний цей біль?
· Що ви відчули після читання або прослуховування пісні А. Малишка?
 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Зробити завдання 1 – 3, с. 264.
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  19.05.2020

19.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас
ТЕМА. Андрій Малишко.«Чому, сказати, й сам не знаю...» Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності в поезії А. Малишка. Художні засоби донесення до читача  ідей патріотизму, гуманізму, історичної пам’яті. Ліризм поезій.
ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал с. 264 – 265.
1.       А. Малишко -  поет - пісняр  
     Пісенність - це одна з найголовніших і найдорогоцінніших прикмет усієї поезії Малишка. Упродовж усього життя і завжди з великим бажанням він працював як пісняр. Ніжною блакитною стрічкою вплелася Малишкова пісня у розмаїття пісень українського народу.
     «Народження людини, - говорив Малишко, - пов’язане з піснею. Перше кохання дівчини, щастя любові і гірка розлука - в пісні. Шахтар і сталевар, воїн і політик, філософ і митець, лікар і вчитель свої радості, болі, надії, всю душу вливають в пісні. Воїн, ідучи в похід, бере три речі:зброю, хліб і пісню. Зброя для боїв, хліб для життя, пісня, як душа Батьківщини.»  
    А.Малишко співпрацював з багатьма композиторами - це Левко Ревуцький, Олександр Білаш, Андрій Штогаренко, але особливо плідно, починаючи з 1949 року з композитором Платоном Майбородою, створивши понад 30 пісень. Ось деякі з них: «Київський вальс», «Пісня про рушник», «Вчителько моя», «Стежина». Сьогодні на музику покладено понад сто віршів поета. 
2.       Опрацювання поезії «Чому, сказати, й сам не знаю…» 
2.1.   Прослуховування поезії в аудіозапису (Інтернет).
2.2.   Виразне читання  поезії.
2.3.    Історія написання твору   
         Кожна з пісень Малишка -  Дивовижна перлина, яка з часом не втратила своєї актуальності. Цікава історія і у пісні « Стежина», музику до якої було створено через декілька років після смерті Андрія Малишка. 
    Платону Майбороді замовили написати музику до художнього фільму «Абітурієнтка». Ось тоді і згадав композитор про вірш Малишка «Чому, сказати, сам не знаю.» Цікаво, що поет цей твір подарував своєму другу Майбороді, а той написав до неї чудову мелодію, дав назву новій пісні «Стежина». 
    Йшов 1969 рік, поет дуже захворів. І найбільшим проханням тоді було принести до лікарні цвіт яблуні. За дев’ять днів до смерті поет залишив уявно лікарняну палату і полинув до сільської хати, став босоніж на стежину і вийняв зі свого серця слова цієї пісні. Саме вона стала його лебединою піснею. Поет пішов із життя, але не з серця людського.
 2.4 Ідейно-художній аналіз пісні  
   Бесіда за питаннями:   
  1. Які емоції та почуття виникли у вас при прослуховуванні пісні?
  2. Поясніть назву пісні.
  3. Які слова – синоніми можна дібрати до назви, які з них, на вашу думку, будуть найбільш вдалими?
  4. Якою постає у вірша батьківщина ліричного героя?
  5. Чим стала стежина для поета? 
  6. Що відчуває автор, згадуючи стежину свого життя?
  7. А чи є у вашому серці найдорожча  стежина? Як би ви про неї висловилися?
  8. Поясніть різницю між словами « стежина» та «шлях». Чи у кожної людини є свій життєвий шлях? 
  9. Про який життєвий шлях мрієте ви? 
  10. Чому «стежина» А.Малишка «кудись пішла, не поверта»?  
2.5.  Літературознавче завдання
     Випишіть з тексту пісні образи - символи, поясніть їх смислове значення    
-         Стежина - любов до отчого краю 
-         відчинені ворота -  життєвий шлях, вибір
-         дощі, сніги - випробування, труднощі долі 
-         розквітлі соняхи - сонце, батьківське благословення
-         вечоровий виднокруг - людське життя, невблаганна старість  
2.6  Висновок.
  Стежина… Кожен  пов’язує її з чимось своїм, дуже важливим. Кожен її пам’ятає – чи ту, по якій ступав перші кроки, чи ту, по якій ідеш щодня. Вона у кожного своя. І  цю стежину треба пройти так, щоб, озирнувшись назад, не соромно було за пройдений шлях. Ця стежка веде кожного у широкий світ. До неї можна повернутися тільки у спогадах, бо дитинство не повертається.
   Тож нехай ваша стежина буде світлою і рівною, і незмінним залишається почуття вдячності рідному дому, отчому порогу. 
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Вивчити напам’ять вірш А. Малишка (на вибір).
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  21.05.2020

21.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 7 клас
ТЕМА. Розвиток мовлення (письмово). Письмовий ідейно – художній аналіз поезії А. Малишка.     

ЗАВДАННЯ. Проаналізувати письмово одну з поезій А. Малишка.

Аналіз вірша
«Чому, сказати, й сам не знаю» Андрій Малишко: «Стежина» створена  8 любого 1970 року – за 8 днів до смерті поета. Кожна людина завжди пам’ятатиме батьківську хату і ніколи не забуде стежини до неї.
Тема: розповідь ліричного героя про рідні краї.
Ідея: рідні місця мають велике значення в житті кожної людини.
Головна думка: кожна людина, що покинула батьківський дім, ніколи не зможе забути шлях, що веде до нього.

Жанр: вірш
Композиція твору: Твір складається з чотирьох куплетів по 4 рядки. Кожен рядок таку глибоку думку несе, окрилює душу.
Внутрішній монолог ліричного героя спонукає на глибокі роздуми.
Роздуми про що? (Про рідну домівку, стежину у рідному краї, любов, чуйність, щирість, до місця, де народився, зробив перші кроки.
Художні засоби пісні (вірша): Епітети: «ревний біль і ревний жаль», "єдина стежина", "круглі соняхи", Повтори: «мита-перемита», «ревний, ревний», дощами… дощами», Метафори: «живе у серці», «обрій землю обніма», «стежина пішла», Звертання: моя стежино, моя надієчко,  Риторичні запитання: Де ти, моя єдина? Уособлення: обрій землю обніма, стежина пішла/не повертає/стеле.
Образи - символи вірша «Чому, сказати, й сам не знаю»:
 Стежина - любов до отчого краю
відчинені ворота -  життєвий шлях, вибір
дощі, сніги - випробування, труднощі долі
розквітлі соняхи - сонце, батьківське благословення
вечоровий виднокруг - людське життя, невблаганна старість
Висновок: Стежина життя... У кожного вона своя, кожний вибирає сам, якою вона буде і де проляже . Це по ній кожен має пройти гідно.  Одним одна... Єдина... Найдорожча... Поет не закликає бездумно кидатися в далекі світи у погоні за примарним щастям. Щоб потім каятися, шкодувати, марити в снах і наяву за батьківським порогом і стежиною, «дощами митою, перемитою» — тією, що в'юниться «Між круглих соняхів» і веде на батьківщину.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до контрольної роботи . «Ми - українці» (твори Олега Ольжича, О. Теліги, О. Гавроша, А. Малишка)
 ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  26.05.2020


УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА 8 клас

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА
13.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас
ТЕМА. Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору.
ЗАВДАННЯ.
1.                  Повторення відомостей з теорії літератури.
Комічне — від грецького слова "комікос" — смішне. У сучасному вжитку цей термін є родовим поняттям для означення різноманітних відтінків смішного, все, що може викликати сміх, — об'єкт комічного.
Гумор —доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття. Фізична або вербальна дія, яка має на меті розсмішити. Поняття гумору ґрунтується на спостережливості та аналітичності мислення, тому бути в доброму гуморі - бути спостережливим та мислити філософськи - підмічати єдність та боротьбу протилежностей в межах однієї сутності.
Сатира (лат. satira, від satura — суміш, усяка всячина) — особливий спосіб-художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного.
Іронія( від гр. удавання) - це прихована насмішка над явищем чи особою, про які говорять у позитивному чи навіть у захопленому тоні, маючи на увазі зовсім протилежне з метою насмішки над цим( явищем чи особою).
Художній образ - це узагальнена і разом з тим конкретна картина людського життя чи навколишнього світу, що створена творчою уявою митця. Мета образу: передати загальне через одиничне, не наслідуючи дійсність, а відтворюючи її.
Художні засоби (зображально-виражальні) — сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети — творить художньо-естетичну вартість.
2.                  Створення проблемної ситуації.
— До вічних проблем, які піднімає автор у творі «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання», належать...
·                     Дружба (Вітька-Федько)
·                     Кохання (Вітька-Галя)
·                     Зрада (Вітька-Петро)
Оповідач дотепний та іронічний, але ставиться до своїх героїв доброзичливо й зі співчуттям.
Майстерно зображуючи комічні ситуації, автор використовує цілий арсенал прийомів: створює смішні та парадоксальні ситуації; поєднує в розповіді комічне й драматичне, високий і низький стилі; вживає відповідну лексику та гру слів; поєднує невідповідність стилю мовлення й обстановки, у якій це сказано; натякає або вибудовує ланцюжок думок, що викликають смішні асоціації; перераховує різнорідні предмети в одному ряду; використовує спеціальні риторичні фігури тощо.
3.       Бесіда
—     Хто такий цирульник?
—     Які засоби комічного вживає автор для опису «побутової революції» у селі Великі Чаплі?
—     Як проходила й чим закінчилася стрижка Вітьки Горобця в діда Левонтія?
—     Як Федько добував для друга гроші, щоб той повів дівчину в кіно?
—     Як міліціонер Грицько Причепа загладив провину свого коня?
—     Про що мріяв Вітька, очікуючи Галю на побачення? Як його мрія ледь не здійснилася й чим трохи зіпсувала побачення? (Історія з левом.)
—     Чому Галя запитала Вітьку, скільки буде двічі по два?
—     Для чого Вітька запалив при Галі цигарку й до чого це призвело?
—     Що зіпсувало ефект від кінокартини, яку дивилися Вітька з Галею та їхні односельці? (Будильник у Вітьчиній кишені.), а потім перший поцілунок?
—     Розкажіть по пригоду Федька з подарунком для Галі, сливами та комірником Сидором Гускою  
—     Яких висновків дійшов Федько, спостерігаючи за розвитком стосунків Вітьки з Галею, і чим це підкріпив теоретично та практично? (Дібрав прислів’я про кохання та одруження; вирішив, що Вітька повинен якщо не одружитися з Галею, то хоча б заручитися, посвататися.)
—     Розкажіть про обряд сватання, який провів Федько, та що з того вийшло.
—     Як Федько вирішив залишити слід в історії від Вітьчиного кохання до Галі?
4.       «Мікрофон»
·         Що підкреслює автор, обираючи героям прізвища Козачок, Горобець, Котигорошко?
·         Як ви думаєте, які почуття в Галі Козачок до Вітьки?
·         Чи щасливий Вітько із Галею? Свою відповідь умотивуйте. Як ви оцінюєте його кроки до здобуття прихильності коханої?
5.       Творче конструювання " Вчинки Вітька для завоювання серця коханої"
 Які художні засоби використовує автор для створення гумористичних ситуацій?
6.       СМІШНЕ Й СУМНЕ В ПОВІСТІ «ВІТЬКА + ГАЛЯ…»
Смішне: наслідування Федьком книжних романів; комічні ситуації із серенадою, листом до редакції, приворотним зіллям та ін.
Сумне : стан побутового обслуговування на селі; бідність селян; обмежені можливості культурного розвитку, дозвілля; виготовлення небезпечних іграшок та їхнє використання.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
·         Порівняти образи Вітьки Горобця, Федька Котигорошка та Галі Козачок із повісті В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання», знайти спільне та відмінне у характерах героїв.
·         Випереджувальне завдання: дібрати цитати з твору для характеристики героїв.
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До 18.05.2020

18.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас
ТЕМА. Характеристика головних образів твору: Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок.
ЗАВДАННЯ.
1.       Цитатна характеристика головних героїв твору.
Вітька Горобець
·         Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий…
·         Він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти.
·         Перше хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити.
·         Вітька все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться.
·         Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний.
·         Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками. — І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь.
Федько Котигорошко
·         Маленький товстий і флегматичний Федько мусив бігати за ним підтюпцем. Цей дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість по-вуличному називали Жучком), здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах. По-третє, старша Федькова сестра працювала бібліотекаркою в сільському клубі, і Федько змалку мав доступ до тих книжок, яких дітям суворі педагоги не рекомендували давати. Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками. Міг терпляче лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман, від обсягу якого у Вітьки йшов мороз по спині. І хоч часто Федько не розумів прочитаного, але це не відбивало в нього охоти до читання. Особливо багато читав Котигорошко про кохання і вважав себе в цім ділі знавцем-теоретиком.
·         Федько знову був Федьком: флегматичним, спокійним, добродушним і вайлуватим.
·         Що в мене на думці, те в тебе на язиці. Чистісінький тобі Вольф Мессінг!
·         Що він язикатий — знала, але щоб так складно небилиці плести… А щоки горять… Ах, які капосні щоки, так і горять, горять… Ну й утнув же Федько!
Галя Козачок
·         Раптом Вітька оторопіло застиг на місці: з бічної вулички, широко усміхаючись, прямо на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою.
·         Яка ж вона гарна!.. Куди він раніше дивився, куди?.. О сліпець!.. О великий сліпець!.. І добре, що хоч вчасно прозрів!
·         Ніби сонце вкотилося до сарая. На порозі з'явилася Галя Козачок.
·         Вона підходила до нього, струнка й висока, в білому-білому платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо.
·         Щоправда, Галя — дівчина не з лякливих. Сам Причепа колись потиснув їй руку і подякував за відвагу. Він тоді їхав велосипедом мимо колгоспної ферми, звідти вискочив бугай Кордебалет.
2.       Складання характеристики персонажів
-  А що ви можете сказати про героїв?
- Складіть характеристику персонажів, використавши план:
1.Дані про героя (з якої книги, головний чи другорядний, центральний чи епізодичний).
2.Портрет героя (якщо змінюється, то як?).
3. Вчинки героя. Як вони розкривають його внутрішній світ?
4. Мова героя.
5. Ставлення до героя інших персонажів твору. Чим воно зумовлене?
6. Додаткові художні відомості (деталі, описи, тощо, які характеризують внутрішній світ героя, зміни, які з ним відбуваються).
7. Ваше ставлення до героя
3. Бесіда за питаннями
·         А чи можна сказати, що наші герої робили не дуже добрі вчинки?
·         Які саме?
·         Як ви вважаєте, чи можна ці вчинки виправдати?
·         До чого призвело куріння Вітька?
·         Який висновок він для себе зробив?
·         А що відбулося через крадіжку слив Федьком?
·         Чи можна сказати, що комірник та Федько були однаково злодіями?
·         Що міг зробити Федько замість того, щоб цупити сливи?
·         На які проблеми вказують ці ситуації?
·         А які проблеми ще наявні у повісті?
4. Творче конструювання.
Скласти сенкан до образу Вітька, Галі, Федька (на вибір).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Уявіть зустріч друзів із повісті В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» через десять років та опишіть її. Пофантазуйте, якими вони можуть стати.
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До 20.05.2020

20.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 8 клас
ТЕМА. Література рідного краю №4. Володимир Шкурупій «Чи я в лузі не калина».
ЗАВДАННЯ. Опрацювати  зміст твору В. Шкурупія «Чи я в лузі не калина».
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Підготуватися до контрольної роботи з теми «З української прози.
 В. Дрозд, Ю. Винничук. Український гумор.  В. Чемерис».
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  25.05.2020


УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА 9 клас

УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА
13.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА,9  клас
ТЕМА.  Марко Вовчок. Життя і творча діяльність. Марко Вовчок як перекладач . «Народні оповідання»; продовження теми народного життя в повісті «Інститутка».
ЗАВДАННЯ.
1.       Опрацювати матеріал с. 297 – 307 (за підручником).
2.       Скласти хронологічну таблицю життя і творчості письменниці.
3.       Вивчити поняття «реалізм» с. 313.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Прочитати повість Марка Вовчка «Інститутка». Переглянути телевізійну версію композиції «Інститутка» (за бажанням).
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  18.05.2020

18.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 9 клас
ТЕМА. Марко Вовчок «Інститутка». Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини.
ЗАВДАННЯ.
В українську літературу Марія Олександрівна Вілінська ввійшла зі свої­ми "Народними оповіданнями" під псевдонімом Марко Вовчок. Ввійшла і зали­шилась там назавжди як співець волі і людинолюбства, як автор антикріпосницьких творів, в яких вона виразила свій протест проти нелюдсько­го, потворного устрою життя. Своєю літературною донею назвав молоду пись­менницю великий Кобзар, бо вона, продовжуючи його гуманістичні й волелюбні традиції, показала разючу правду життя селян у кріпосницькому суспільстві.
Ще з дитячих років, живучи у домі вітчима, майбутня письменниця прой­нялася огидою і ненавистю до жорстокого світу кріпосництва, насильства, зла, співчуттям до поневолених і скривджених. Ці почуття згодом вилились в "Народні оповідання", "Рассказы из народного русского быта", повість "Інститутка". Пером авторки водила ніжна любов до нещасних, але благород­них душею кріпаків, гнів до кріпосників, тих, хто привласнив собі право вер­шити людські долі, знущатися з інших.
Найповніше антигуманна суть кріпосництва, яка калічить душі поміщиків і завдає великого горя і страждань кріпакам, показана в повісті "Інститутка".
Антикріпосницька спрямованість повісті виявляється в її композиції, групуванні образів, народнопісенній мові. Життя, події, люди відображені в "Інститутці" через світосприймання Устини —дівчини-кріпачки, покоївки пан­ночки. Але голос Устини — це голос самого народу, який засуджує несправед­ливий соціальний лад, не хоче вже мовчки терпіти своє становище, протестує проти нього, прагне волі.
Між персонажами твору існує глибока прірва. По один її бік — поневолені, але високоморальні, душевно благородні кріпаки: Устина, Прокіп, Назар, Катря, бабуся, по другий — нікчемні, жорстокі кріпосники: інститутка, стара пані, пан, панство.
Назва повісті "Інститутка" говорить нам про те, що саме вихованку інституту шляхетних дівчат Марко Вовчок вважала головним персонажем повісті, саме її образом вона таврує "жестоких людей неситих" — поміщиків, розкриває хижацьку суть кріпацтва.         —
Зовні панночка дуже вродлива. Ось як сприймає її першу появу в маєтку Устина: "І що ж то за хороша з лиця була! І в кого вона така вродилася? Здається, і не змалювати такої кралі!" Та пройшло зовсім небагато часу, і врода панночки для дівчат-кріпачок потьмяніла, бо всі побачили, яка в неї мерзенна, зла душа. Авторка вже порівнює її з котом, якому "з люльки в вуса пихкають".
Істинна суть характеру освіченої панянки виявляється у ставленні до кріпаків. Вона деспотична, жорстокосердна, Зневажає працю, до дворових дівчат ставиться як до худоби чи до речей, що безроздільно належать тільки їй. Марко Вовчок майстерно показує, як, вдаривши спересердя кріпачку пер­ший раз, інститутка засоромилась і почервоніла. Але необмежена влада над людьми, що була основою кріпосницького ладу, уявлення про споконвічне право дворян на будь-яку сваволю, дуже швидко призвели до того, що знущання з кріпаків стали для панночки звичкою і навіть приносили насолоду. Кожен день били якусь з дівчат в домі старої пані, а коли інститутка, вийшовши заміж, стала повновладною господинею на хуторі свого чоловіка, то перетво рила життя селян у справжнє пекло. "Люди прокидались і лягали плачучи, проклинаючи її. У двір жодна душа не навідувалась, а якщо комусь треба було у справах, то такий страх проймав, наче йому з пущі вихопитись од звіра лютого йдеться".
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Дати відповіді на запитання с. 315.
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  20.05.2020

20.05.2020
УКРАЇНСЬКА  ЛІТЕРАТУРА, 9 клас
ТЕМА. Марко Вовчок «Інститутка». Образи персонажів — людей із народу та панночки. Авторська позиція у творі.
ЗАВДАННЯ.
Порівняльна характеристика Устини й панночки
Устина
Панночка
Спільне
Сироти, молоді дівчата, розумні, здатні кохати
Відмінне
весела, життєрадісна, працьовита, доб­ра, привітна, з повагою ставиться до людей, над усе цінує волю, покірно сприймає негаразди, навіть знущання
жорстока, груба, лицемірна, з погордою ставиться до про­стих людей, жадібна, примх­лива.; любить чоловіка, але по-дивному

Складіть характеристики другорядних персонажів, виписавши цитати, зібравши мовні
характеристики:
— пана;
— бабусі-служниці;
— Прокопа;
— Назара;
— Катрі;
— старої пані.
Міні-вікторина «Про кого це?»
1) «Високий парубок, ставний, поглядає, всміхається». (Прокіп.)
2) «Плечистий, вусатий, у високій шапці. То-то чорнявий... як єсть собі ворон». (Назар.)
3) «Любо на волі дихнути». (Устина.)
4) «І говорить, і діло робить, і дитину колише». (Катря.)
5) «Нехай недобрі плачуть, а ти перетривай усе, витерпи бідочку!» (Бабуся-служниця.)
6) «Стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась... тільки погляне, то наче за серце тебе рукою здавить». (Інститутка.)
7) «Не б'є, не-лає, та нічим і не дбає». (Пан.)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Підготуватися до контрольної роботи з теми «Творчість П. Куліша, Марка Вовчка».
ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВИКОНАННЯ У ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ (viber)
До  25.05.2020










Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)